Лідеру «Добровольчого руху ОУН» Коханівському винесли вирок за погром російського банку та Офісу Ахметова
Події сталися у лютому 2016 року
Суддя Шевченківського суду Києва Андрій Трубніков 22 червня оголосив вирок лідеру громадської організації «Добровольчий рух ОУН» Миколі Коханівському і присудив йому 2 роки “умовно”.
Його визнали винним у хуліганстві через події, що сталися в лютому 2016 року. Тоді Коханівський разом зі своїми прибічниками закидали камінням офіс компанії Рената Ахметова, російського банку «Сбєрбанк», а також влаштували погром у приміщенні іншого російського банку «Альфа-Банк».
Згідно з вироком суду, Коханівський та ще один учасник тих подій Василь Парфенков отримали 2 роки обмеження волі. Однак, від фактичного відбування покарання суд їх поки позбавив та призначив 1 рік випробувального терміну. Якщо в цей період вони не порушуватимуть закон та не будуть притягуватись до відповідальності, то ув’язнювати їх не будуть.
Журналісти Watchers у суді уважно слухали вирок Коханівському і зібрали найцікавіші факти, на основі яких суд виносив рішення.
З вироку. Що встановив суддя Трубніков
Watchers: Нижченаведені твердження у цьому розділі є картиною подій, яку суд вважає встановленою, після того як заслухав сторони обвинувачення та захисту. Вона може відрізнятись від позицій сторін, однак у разі неоскарження вироку протягом 30 днів стане певною юридичною данністю.
20 лютого 2016 року активісти «Добровольчого руху ОУН» брали участь в акціях на Майдані Незалежності. Тоді відзначали другі роковини розстрілу на Інститутській під час Революції Гідності.
Коханівський від час виступу на Майдані заявив, що разом із побратимами планує піти до офісу «олігарха Ахметова», аби «погромити його». Також закликав інших учасників акції приєднатися.
«Я запрошую взяти участь у флешмобі, він простенький. Ми йдемо до офісу Ахметова. Бо це саме він фінансує війну, фінансує те, що ллється українська кров Донбасі. У нас є інформація, що там нас уже чекає «Беркут». Але якщо там ніхто не чекає, ми його (офіс, — ред.) трішки погромимо. Також, якщо нам на шляху трапиться якийсь російський банк, ми його також можемо погромити. Це буде в контексті нашої національної революції», — наводять у вироку слова Коханівського.
Біля офісу компанії Рената Ахметова дійсно чекали правоохоронці — близько 30 поліцейських полку поліції особливого призначення (ППОП, перейменований полк “Беркуту” — Ред). Трьох із них допитали у суді.
Вони розповіли, що того дня до офісу підійшла група людей, яка вигукувала гасла, а очолював групу саме Микола Коханівський, якого «вони знали з медіа». У руках людей була бруківка.
За словами свідків, саме Коханівський перший кинув бруківку у двері приміщення. Інші учасники кидали бруківку у вікна, двері та стіни приміщення. Поліцейські зазначили, що не припиняли правопорушення, бо «не було відповідного наказу».
Акція під офісом компанії Ахметова тривала близько 10 хвилин, після чого Коханівський та його прихильники пішли до російських банків. Приміщення «Сбєрбанку» вони так само закидали камінням, тоді як після аналогічних дій в офісу «Альфабанку» відкрилися двері і учасники погромів зайшли всередину.
Там, згідно з вироком, Коханівський та інший засуджений Парфенков палицями били оргтехніку та трощили меблі. Суддя зазначив, що збитки банку склали 1 млн 160 тис. грн.
У своєму вироку суддя Трубніков посилався на відео з камер відео-спостереження, яких у банку було близько 20. А також, до уваги взяли і слова самого Коханівського після вказаних подій.
«Режим внутрішньої окупації веде терор проти українців, він допускає роботу російських банків. Ми прийшли до приміщення «Альфабанку» і трохи його погромили. Також сходили до «Сбєрбанку», — наводить слова Коханівського суддя Трубніков.
Яка позиція в засуджених і їх адвокатів
І Коханівський, і Парфенков від допиту в суді відмовилися, хоча підтвердили, що були на місці цих подій.
Лідер «Добровольчого руху ОУН» хуліганськими свої дії не вважає.
«Я захищав Україну, а не вчиняв якесь хуліганство», — зазначив Коханівський.
Його адвокатка Нона Надич не спростовує те, що Коханівський брав участь у цих подіях, але з рішенням суду не згодна і готується подавати апеляцію. Вона вбачає процесуальні порушення з боку слідчих і прокурорів, які, на її думку, не дають підстави судді Трубнікову виносити такий вирок. Зокрема, це стосується повноваження брати участь у слідстві та процесуальному керівництві лише осіб, призначених у відповідні групи слідчих та прокурорів у конкретній справі.
«Слідчі були призначені неналежним чином. На жаль, наша держава в особі суддів дозволяє собі своєрідно трактувати певні норми, які не дуже ретельно виписані. Позиція Верховного суду звучить: особи, які не були визначені процесуальним рішенням про призначення слідчих або прокурорів, є неуповноваженими. У травні 2020 року винесено ще одне рішення суддею Верховного суду, що достатньо лише витягу з реєстру досудових розслідувань для підтвердження повноважень слідчих та прокурорів. Але в нашому випадку відомостей, внесених до ЄРДР, не було», — зазначила у коментарі Watchers Нонна Надич.
За її словами, слідчі не довели в суді, що мали повноваження розслідувати злочин. Разом з адвокатом іншого засудженого адвокатка подасть апеляційну скаргу.
Чим ще відомий Коханівський
20 жовтня 2017 року Коханівський був учасником ще одного інциденту. Тоді під час конфлікту біля станції київського метро “Академмістечко” він, за даними поліції, поранив з травматичного пістолета командира батальйону «Правого сектору» Руслана Качмалу (позивний “Рем”).
Адвокати Коханівського наполягали, що він лише захищався.
Пізніше, у Святошинському суді Києва група прихильників Миколи Коханівського забарикадувалася в залі засідання, коли йому обирали запобіжний захід.
Поліція спецпризначення штурмувала приміщення і в результаті затримала близько 30 людей, серед яких були журналісти.
Нині у цій справі триває судовий розгляд у тому ж таки Святошинському суді Києва.
Текст: Артур Пріхно
Фото: Герман Крігер
Редакторка: Ольга Худецька
Команда видання «Інсайдер», яке закрилось наприкінці березня, доєдналася до команди Лабораторії законодавчих ініціатив і готує до запуску сайт нового проекту — Watchers.
Ми продовжуємо писати на наші звичні теми і хочемо висвітлювати їх розвиток, не відкладаючи це до старту веб-майданчику.
Тому вже зараз наші матеріали доступні для читачів на сторінках соцмереж та публікаційних платформ.
Як і раніше, ми висвітлюємо резонансні суди та розслідування силовиків, кейси з судової та правоохоронних систем, справи Майдану, аналізуємо та опублічнюємо поліцейське свавілля, ведемо репортажі з місця подій та текстові трансляції унікальних судових засідань, пірнаємо у складні теми до підводної частини айсбергу та докопуємось до їх суті.
Ви можете знайти нас тут:
- Facebook: https://www.facebook.com/watchersdotmedia/
- Telegram: https://t.me/watchers_media
- Твіттер: https://twitter.com/Watchers_media1
