Вирок у справі вбивства депутата Дердждуми Вороненкова у центрі Києва: суд дав 12 років водію кіллера, ще одного виправдав
Представники прокуратури вже заявили, що будуть оскаржувати рішення суду
Шевченківський райсуд Києва у четвер, 2 грудня, присудив 12 років позбавлення волі Ярославу Тарасенку, якого вважають водієм кіллера, та виправдав другого обвинуваченого — Ярослава Лося — у справі щодо вбивства ексдепутата Держдуми РФ Дениса Вороненкова.
Рішення виніс суд присяжних за участі двох професійних суддів, інформує журналістка Watchers з зали суду.
Фігуранти та їх ролі
Ярослава Тарасенка і Олександра Лося звинувачували у пособництві в умисному вбивстві російського політика Дениса Вороненкова. Тарасенку додатково інкримінували незаконне поводження зі зброєю.
За версією слідства, Тарасенко був водієм покійного кілера Павла Паршова, а другий обвинувачений — Лось — здійснював візуальне спостереження за Вороненковим.
Втім, Тарасенко і Лось вину не визнали і стверджували, що справа проти них сфальсифікована.
Ярослава Левенця та Юрія Василенка, гаданих організаторів, було оголошено у розшук. А ймовірному замовнику Володимиру Тюріну — слідчий відправив підозру поштою. Пізніше суд скасував підозру Тюріну.
Вирок та мотивація суду
Оголошуючи вирок у четвер, 2 грудня, суд зазначив, що вважає показання Тарасенка під час судового розгляду непослідовними та плутаними.
«Суд дійшов висновку, що вина Тарасенка доведена поза розумним сумнівом», — оголосив суддя Віталій Циктіч.
Разом з тим, суд не побачив доказів стеження Лося за загиблим Вороненковим.
«Суду не надано доказів стеження Лося за Вороненковим. Суд дійшов висновку про відсутність даних щодо факту вчинення злочину обвинуваченим Лосем. Причетність Лося до вчинення умисних протиправних дій не підтверджується належними доказами та даними, і викликає сумнів. Це дає підстави для постановлення виправдувального вироку», — оголосив суддя.
Таким чином, суд визнав Ярослава Тарасенка винуватим та призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі на 12 років з конфіскацією майна. Тоді як Лося суд виправдав і звільнив з-під варти.
Після оголошення вироку речниця прокуратури міста Києва Надія Максимець заявила, що держобвинувачення буде оскаржувати вирок.
Що говорили обвинувачені під час допиту
Шевченківський суд 13 листопада 2020 року завершив допит двох обвинувачених у справі, який тривав впродовж двох засідань.
Ярослав Тарасенко під час допиту заявив, що не знає, чому йому інкримінували ще і незаконне поводження зі зброєю.
«Я ніякий пістолет не переробляв. Я на зброї не дуже розуміюсь, щоб її переробляти. А придбав я його у місті Дніпро для того, щоб навчати собак. Моя цивільна дружина є кінологом і займається вихованням та дресируванням собак», — сказав він.
На питання свого адвоката Владислава Добоша обвинувачений відповів, що вказану зброю міг використовувати будь-хто з інших осіб, що проживали з ним у квартирі. «Йдеться про інших осіб, зокрема і про цивільну дружину. На відео, яке ми раніше досліджували, чітко видно, що пістолет лежить на столі у відкритому доступі. Він знаходився вдома і не був схований».
Суддя Циктіч: ви категорично стверджуєте, що ви його не переробляли?
Тарасенко: Саме так
Олександр Лось дав свої пояснення другим. Він почав з того, як познайомився з Юрієм Василенко. Знайомство відбулося у Харкові. Василенко запропонував охороняти його. Організатором вбивства Вороненкова прокуратура назвала саме чоловіка з Харкова — Юрія Василенка.
Показання він давав у суді частково російською мовою.
«Забрал он меня из Харькова и привёз на Киев. Он снял мне квартиру в многоэтажном доме и оплатил ее. Все было хорошо», — розпочав він.
Прокурор Дмитро Власов: Чи відомо за якими справами він пересувався містом?
Лось: Я не имел права спрашивать об этом. Охранял я его около 10 дней. В Киеве я примерно столько и пробыл
Прокурор: Як закінчились обов’язки з його охорони?
Лось: Он отвёз меня назад в Харьков потом, и я пошёл. Заплатил мне 10 тысяч гривен.
Прокурор: коли Ви дізнались про вбивство Вороненкова?
Лось: Когда меня задержали и сказали, что я убил. Когда едешь домой, а тебя ловят и это, мордой в пол. Я поднял руки и тут по спине меня прикладом. Привезли домой, возле дома держали, провели обыски, а у меня ж там ребёнок и жена. Я до конца не понимал, что происходит, пока меня в Киев не привезли.
На питання своєї адвокатки Емми Целовальник про його робочий день у Києві, Лось повідомив, що на вулицю жодного разу не виходив сам, виходив лише тоді, коли за ним для роботи приїздив Василенко.
«Мое отношение к предъявленному обвинению резко негативное. Там и угрозы были. Где вся информация, как следователи били нас и угрожали? Их дело маленькое — человека закрыть и все», — сказав Лось.
Адвокатка: Ви знаєте, що вас звинувачують у пособництві вбивства Вороненкова?
Лось: я слов для выражения не нахожу. Работникам полиции, наверное, выгодно это все. Сначала в Голосеевский суд, потом сюда привезли — в Шевченковский суд. Вот как-то так все это.
Суддя Марина Антонюк: Чи бачили Ви Вороненкова біля будинку, де жив Василенко?
Лось: Та ні, я не знаю, хто це такий взагалі.
Суддя: Чи вели Ви спостереження за Вороненковим?
Лось: Ні, ніколи.
Суддя: Чи була при Вас зброя під час охорони Василенка?
Лось: Ні, зброї у мене не було, мені її не можна було мати на час реабілітації.
Суддя Циктіч: Охорона фізичної особи це для Вас вперше?
Лось: нет, опыт у меня был большой в этом вопросе. Я занимаюсь этим с 28 лет.
Обвинувачений Олександр Лось пояснив суду, що, як правило, супроводжував Василенка до ліфта у будинку, де він мешкав, адже в цьому житловому комплексі була озброєна охорона всередині. Далі Лось повертався до машини і чекав у ній.
Суддя Циктіч: А коли Ви познайомилися з Тарасенком? І з Левенцем?
Лось: Уже тут с Тарасенко познакомились, на свободе мы не встречались. Левенец был с нами в камере Днепропетровского следственного изолятора только один день, но мы не общались ни до, ни после. Это тюрьма, там за сутки могут тысячи людей проходить. Нас в хате сорок душ сидели. Он освободился в 2014, а я в 2016.
Лось, відповідаючи на питання присяжних суддів, сказав, що не бачив у Василенка зброї, а з його розмов у машині телефоном, він не розумів, якими справами займався його роботодавець.
Хід судового розгляду
Обвинувальний акт у справі надійшов до Шевченківського суду ще 11 червня 2018 року.
13 червня 2018 року суд повернув прокуратурі документ на доопрацювання. Разом з тим, на цьому ж засіданні суд залишив обвинувачених під вартою.
Адвокат Влад Добош намагався оскаржити в Київському апеляційному суді обрані обвинуваченим запобіжні заходи у вигляді арешту в ході підготовчого слухання. Втім, апеляційна інстанція відмовила. Добош звернувся до Верховного суду із касацією на це рішення. Проте, 23 травня 2019 року Верховний суд залишив рішення суду першої інстанції та апеляційного суду в силі.
Спершу слідство вважало замовником вбивства росіянина Володимира Тюріна. Проте у жовтні 2019 року Печерський райсуд міста Києва скасував підозру росіянину Тюріну у замовленні вбивства Дениса Вороненкова.
По-перше, суд зважив на те, що потерпіла у справі — Марія Максакова-Ігенбергс — повністю змінила свідчення стосовно причетності до вбивства її колишнього чоловіка Тюріна. Вона надала слідству іншу версію щодо можливих мотивів вбивства. Другою підставою для скасування підозри стала відсутність підтвердження про отримання Тюріним письмового повідомлення про підозру.
Як писав «Судовий репортер», 23 квітня 2019 року свідчення в суді дала Марія Максакова-Ігенбергс — вдова екс-депутата РФ Вороненкова.
«В ходе определенных событий я утвердилась во мнении, что к убийству моего мужа Вороненкова Дениса Николаевича причастны Панаитов Денис Петрович, Качур Виталий Иванович. Их действия — заранее спланированное мошенничество с целью завладения миллионами долларов денежных средств, а также мотив личной неприязни со стороны Качура. Эти действия не могли быть реализованы, если бы Денис Вороненков не был убит 23 марта 2017 года. В свою очередь, я считаю, что Тюрин Владимир Анатольевич не имеет к убийству Вороненкова Дениса Николаевича никакого отношения», — заявила вона в суді.
Слідство вважало, що Володимир Тюрін доручив організацію вбивства Юрію Василенку, громадянину України, який ймовірно був пов’язаний з кримінальним середовищем. Наразі він у розшуку.
Передісторія
Як писало «Громадське», у вересні 2016-го року Вороненков програв вибори до Держдуми. У жовтні з сім’єю емігрував до України, а вже у грудні отримав громадянство. Прискорену процедуру виправдовували свідченнями колишнього російського депутата про письмове звернення Януковича до президента РФ з проханням про військову допомогу для «наведення ладу» в Україні.
Йдеться про те, що Вороненков був свідком Генпрокуратури у справі про державну зраду експрезидента Віктора Януковича.
Нагадаємо, Дениса Вороненкова вбили 23 березня 2017 року, коли він виходив з готелю із своїм охоронцем. Кіллер ексдепутата Держдуми помер у лікарні від поранень, отриманих охоронцем Вороненкова. Причиною вбивства Вороненкова прокуратура називає політичні мотиви і незгоду політика з внутрішньою та зовнішньою політикою РФ.
Текст: Аліна Кондратенко
Редакторка: Ольга Худецька
Команда видання «Інсайдер», яке закрилось наприкінці березня 2020-го, доєдналася до команди Лабораторії законодавчих ініціатив і готує до запуску сайт нового проекту — Watchers.
Ми продовжуємо писати на наші звичні теми і хочемо висвітлювати їх розвиток, не відкладаючи це до старту веб-майданчику.
Тому вже зараз наші матеріали доступні для читачів на сторінках соцмереж та публікаційних платформ.
Як і раніше, ми висвітлюємо резонансні суди та розслідування силовиків, кейси з судової та правоохоронних систем, справи Майдану, аналізуємо та опублічнюємо поліцейське свавілля, ведемо репортажі з місця подій та текстові трансляції унікальних судових засідань, пірнаємо у складні теми до підводної частини айсбергу та докопуємось до їх суті.
Ви можете знайти нас тут:
- Facebook: https://www.facebook.com/watchersdotmedia/
- Telegram: https://t.me/watchers_media
- Твіттер: https://twitter.com/Watchers_media1
