Вбивство інкримінують лише одному з трьох фігурантів смертельного нападу на військового Олексія Щербину у Києві
У В’ячеслава Вільцанюка, якого звинувачують у вбивстві, були дозвільні документи на зброю
У обвинувальному акті, який прокуратура скерували до суду у справі смертельного нападу на військового Олексія Щербину, вбивство інкримінують лише одному з трьох фігурантів.
Про це Watchers стало відомо виходячи з даних засідання Голосіївського райсуду Києва, яке відбулось 21-го березня.
На лаві підсудних у цій справі перебувають Леонід Ігнатенко, Ігор Котирло та В’ячеслав Вільцанюк. Ігнатенка та Котирла нині звинувачують у хуліганстві із застосуванням вогнепальної зброї (ч.4 ст. 296 ККУ). Тоді як стрілку (Вільцанюку) слідство інкримінує вбивство (ч.2 ст.115 ККУ), вважаючи, що саме він здійснив смертельний постріл.
21-го жовтня 2022-го року у дворі київської багатоповерхівки посеред дня застрелили 34-річного добровольця Олексія Щербину, який саме збирався вирушити на фронт. У нього залишилась дружина та маленька дитина.
За версією слідства, між потерпілим, який керував автомобілем Hyundai, та водієм Lexus виник конфлікт щодо першочерговості проїзду. Під час суперечки пасажири Lexus побили потерпілого. Після цього водій люксового авто здійснив у нього постріл та разом з посправниками втік.
Нещодавно прокуратура завершила досудове слідство і скерувала справу для розгляду по суті до суду.
Залишаються в СІЗО
Прокурор Анатолій Пшеничний 21-го березня просив суд залишити під вартою трьох фігурантів ще на два місяці.
Аргументуючи клопотання щодо арешту Вільцанюка, прокурор наголосив: існують ризики впливу на свідків та потерпілих, переховування від суду і перешкоджання провадженню іншим чином.
«Враховуючи зміну кваліфікації ризики [щодо Вільцанюка] ще й збільшились, ймовірність отримання тяжкого покарання може спонукати підсудного переховуватись. Не зменшився ризик і впливу на свідків, адже Вільцанюк може впливати на свідків, щоб ті дали бажані для нього показання», — сказав прокурор.
«Щодо Котирла, нами встановлено: він разом з іншими фігурантами, перебуваючи у громадському місці, умисно почав наносити удари Щербині, спричинивши тілесні ушкодження», — наголосив держобвинувач.
Він вважав: щодо нього також існують ризики переховування та впливу на свідків.
Прокурор наголосив: третій фігурант Ігнатенко вже був певний час у розшуку в минулому [коли фігурував в іншому провадженні]. Цей аргумент держобвинувач назвав у контексті ризику його можливого переховування і у даній справі.
«Щодо Ігнатенка, ризики також не зменшились. Йдеться про ризик переховування від суду, впливу на свідків та потерпілих та перешкоджання слідству», — заявив Пшеничний.
Адвокат Вільцанюка Костянтин Губський стверджував, що прокурор начебто ніяк не обґрунтував наявність ризиків. Він просив про цілодобовий домашній арешт для свого підзахисного.
«На моє переконання, це цілком нормально — вимагати справедливого суду. Ризики взагалі нічим не обґрунтовані. Ми повертаємось до моєї тези про справедливий суд і сподіваємось на змагальність сторін», — сказав він.
Адвокат Котирла Олександр Попсуй просив відпустити обвинуваченого під цілодобовий домашній арешт.
«Ризики, на яких акцентував прокурор, не підтверджені доказами. Ми подавали заяву до прокурора з моїм підзахисним з угодою про визнання винуватості. Він кається дійсно. Але наша заява не розглянута. Ігор Котирло з самого початку співпрацював і надавав покази», — сказав адвокат.
У коментарі Watchers прокурор зазначив, що не бачив угоди, про яку казав захисник.
Сам Котирло заявив суду: «хочу стати на шлях виправлення, але позбавлення волі не дає такої можливості».
Адвокат Ігнатенка — Максим Кашигін — просив відпустити свого підзахисного під заставу у 800 тис гривень або під нічний домашній арешт. Він аргументував своє клопотання тим, що потерпіла просить у цивільному позові стягнути понад 2 млн гривень з усіх обвинувачених. На думку адвоката, ці кошти у разі ухвалення обвинувального вироку можуть бути виплачені потерпілій.
«Мій підзахисний під час затримання не мав при собі жодної зброї. Мій підзахисний лише наносив удари кулаками, а після цього — відійшов у сторону. Всі події було вчинено без його участі», — переконував Кашигін.
«Не согласен с квалификацией», — додав російською сам Ігнатенко.
Впродовж всього часу судового розгляду Ігнатенко хвалькувато всміхався, крадькома поглядаючи то на прокурора, то на потерпілу. Під час однієї з перерв у судовому засіданні він поводився агресивно; звертаючись до прокурора зневажливим тоном, він вигукував йому вслід претензії.
Дружина загиблого боїться за своє життя
Представник потерпілої Андрій Йосипов, виступаючи в суді зазначив, що Ірина (дружина Олексія Щербини) не живе у своєму помешканні після трагедії.
«Моя клієнтка за місцем свого проживання не з’являється, оскільки боїться обвинувачених, а також їх друзів та знайомих. Я розумію, що її страхи реально підкріплені фактами. Вона спілкується з сусідами. Вона чує від сусідів характеристику цих обвинувачених», — сказав він.
Він наполягав на продовженні арешту трьом підсудним.
«З місця події всі троє учасників зникли. Лише цей факт свідчить про ризик переховування», — додав Йосипов.
Врешті-решт, суддя Юрій Токман залишив Ігнатенка, Котирла та Вільцанюка під вартою,відхиливши клопотання його захисників.
Самовідвід
Одна суддя з колегії — Галина Бондаренко — на підготовчому засіданні 21-го березня взяла самовідвід через те, що мала дружні стосунки з родиною потерпілого. Суд відвід задовольнив.
Проте провести підготовче засідання та визначити, чи призначати справу до розгляду по суті — суд не зміг. Адже авторозподіл визначив до колегії суддю Наталю Дмитрук, яка була зайнята у іншому засіданні в той час.
Головуючий суддя Юрій Токман 21-го березня лише ухвалив рішення щодо клопотань стосовно запобіжних заходів.
Вбивство інкримінують лише одному
Початково Ігнатенка та Котирла підозрювали у хуліганстві із застосуванням вогнепальної зброї (ч.4 ст. 296 ККУ). Тоді як стрілку (Вільцанюку) слідство інкримінувало вбивство (ч.1 ст.115 ККУ), вважаючи, що саме він здійснив смертельний постріл.
Проте в обвинувальному акті, який прокуратура скерувала до суду, дії Вільцанюка було перекваліфіковано на п. 7 ч. 2 ст.115 ККУ (умисне вбивство з хуліганських мотивів). За цією статтею звинувачення Вільцанюк може отримати більш жорстке покарання.
Прокурор у розмові з Watchers повідомив: під час досудового слідства не встановлено у діях Ігнатенка та Котирла умислу на заподіяння смерті потерпілому.
«Під час досудового розслідування, здобуваючи певні докази, їх аналізують з точки зору належності та допустимості, достатності та взаємозв’язку. [Скеровуючи обвинувальний акт до суду], кваліфікацію було змінено лише відносно Вільцанюка. Під час досудового розслідування слідчому та прокурору потрібно здобути всі ознаки правопорушення, зокрема це суб’єктивна сторона..», — розповів він.
Відповідаючи на питання Watchers, прокурор додав: слідство не вважало, що фігуранти діяли за попередньою змовою групою осіб.
Коментар редакції: йдеться про те, що для того, аби висунути обвинувачення у вчиненні певного злочину, діяння фігурантів повинні містити склад злочину, до якого, окрім об’єктивних фактів, належить також суб’єктивна сторона складу злочину, зокрема, у випадку умисного вбивства, — необхідно довести наявність умислу. Вочевидь, прокурор має на увазі, що у ході допитів та інших слідчих дій не вдалось отримати доказів, якими можна було б обгрунтувати наявність умислу на вбивство у посправників Вільцанюка.
Відсутність попередньої змови, втім, не обов’язково означає відсутність умислу, адже окрім заздалегідь обдуманого існує і раптовий умисел.
Стрілок мав дозвіл на зброю
Анатолій Пшеничний зазначив, що у разі ухвалення обвинувального вироку дозвіл на зброю підсудному мають скасувати.
«Це був карабін [зброя з якої стріляли у потерпілого]. Всі необхідні дозвільні документи він [Вільцанюк] мав [на зброю]», — зазначив прокурор.
Тоді як у Національній поліції не захотіли надати інформацію на наш запит з приводу того, чи мали фігуранти дозвіл на придбання, зберігання та носіння зброї. У відомстві вказали: дана інформація є конфіденційною.
Що відомо про фігурантів
Столична патрульна поліція восени, невдовзі після вбивства, затримала трьох нападників на автомобілі Lexus.
Ними виявились:
- Ігнатенко Леонід Іванович (30.05.1982)
- Котирло Ігор Валерійович (20.12.1998);
- Вільцанюк В’ячеслав Володимирович (04.06.1996)
Найстарший та вочевидь «найдосвідченіший» з трьох — Леонід Ігнатенко. Він був у розшуку з 2015-го по 2019-ий роки. Його розшукував Новомосковський відділ поліції у Дніпропетровській області. Ігнатенка підозрювали у нанесенні легких тілесних ушкоджень.
За даними слідства, у 2007-му році Ігнатенко з кількома посправниками приїхав «проконтролювати» збір врожаю на території господарства у селі Спаське. Вони побили потерпілого на полі (вочевидь фермера), завдавши йому ударів в обличчя, живіт та кисті рук. Після тривалого побиття потерпілого перенесли у лісопосадку, розташовану біля поля, де продовжили знущання. Фермер тоді отримав струс мозку, забої та гематоми уздовж тіла внаслідок нападу.
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області лише у 2020-му почав слухати справу за звинуваченням Ігнатенка у нанесенні легкого тілесного ушкодження. Справу втім невдовзі закрили через те, що сплив строк притягнення до відповідальності, оскільки у провадженні йшлося про події 2007-го року.
Через те, що Ігнатенко переховувався, не з’являвся за викликом тривалий час, слідчі навіть не могли вручити йому підозру.
Проте це ще не все, адже Ігнатенко має й інші судимості.
У 2007-му Новомосковський міськрайонний суд визнав Ігнатенка винним у крадіжці з проникненням у житло, відправивши за грати на 4 роки з виправним сроком на 3 роки.
2008-ий рік. Новомосковський міськрайонний суд засудив Ігнатенка до 3-ох років позбавлення волі з виправним сроком на 3 роки. Його визнали винним у хуліганстві та нанесенні тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілим.
2010-ий рік. Новомосковський міськрайонний суд присудив Ігнатенку 5 років за ґратами за хуліганство, вчинене групою осіб, тілесне ушкодження середньої тяжкості та необережне знищення майна, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей.
2011-мій рік. Ігнатенко отримав строк у 5 років за хуліганство. Таке рішення ухвалив Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області.
У 2014-му Індустріальний райсуд Дніпропетровської області визнав його винним за порушення правил дорожнього руху, яке спричинило потерпілому ушкодження середньої тяжкості. Ігнатенку тоді дали 2 роки тюрми з виправним сроком на 1 рік.
Особа з ідентичними до Ігнатенка ПІБ вважається уповноваженою особою ТОВ «Теалоарматура», як займається оптовою торгівлею залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього.
А з 2017-го по 2019-ий рік особа з таким же ПІБ була директором ТОВ «Глаок», яке займається складським господарством і розташоване у столиці. У цей же період Ігнатенко перебував в розшуку.
Ігор Котирло
У 2016-му Котирло був неповнолітнім, проте згідно даних судового провадження, був обвинувачений у побитті людини до струсу мозку, черепно-мозкової травми, перелому щелепи та розриву шкіри зовнішніх слухових ходів. Це сталося у Вишневому на Київщині, біля однієї з кав’ярень.
Згодом справу щодо інциденту передали до суду. Проте під час підготовчого засідання потерпілий заявив клопотання про закриття кримінального провадження, відмовився від обвинувачення та від заявленого позову, просив його залишити без розгляду.
Таким чином у 2017-му Ігорю Котирлу вдалося уникнути кримінальної відповідальності за нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
В’ячеслав Вільцанюк
Вільцанюк працює тренером ММА, тренує як дітей, так і дорослих. Так він пише на своїй сторінці у соцмережі Facebook. Проте він не зареєстрований як ФОП.
Вільцанюк — вихованець спортивного клубу «Спарта-Панкратіон». Його засновник — Алексан Мхітарян — в коментарі Watchers розповів: Вільцанюк тренувався у нього приблизно з 2011-го по 2013-ий роки.
«А про компанію (зв’язок Вільцанюка з криміналітетом) як то кажуть: з ким поведешся, від того і наберешся…район такий. Або ти в спорті,або на вулиці. Він обрав вулицю. Дитинство в нього було не дуже райдужне. Наскільки я знаю, він в дитинстві перехворів, у нього був компресійний перелом хребта. Батьки все дитинство його виходжували, батько працював на трьох роботах. Потім його привели до мене, він був вихований гарний хлопець, але потім він перестав ходити на тренування, видно зв’язався з кимось, і відчув смак легких грошей. Коли ти з бідної сім’ї — часто так трапляється», — зазначив Мхітарян.
За даними аналітичної бази youcontrol, Вільцанюк є уповноваженою особою ТОВ «Апрімейд», яке займається обробкою даних, розміщенням інформації на веб-вузлах і пов’язаною з ними діяльністю у Києві.
В’ячеслав Вільцанюк також є обвинуваченим у справі про телефонне шахрайство. У січні 2020-го року Вячеслава затримали, відправивши до СІЗО із визначенням застави в розмірі 973 тис. грн. Справу скерували до Голосіївського райсуду Києва того ж року, проте в реєстрі судових рішень міститься лише одна ухвала.
Watchers звернулись за коментарем до представника потерпілих у цій справі — адвоката Ігора Сєдова. Він своєю чергою зазначив:
«Вільцанюк обвинувачується в цій справі у телефонному шахрайстві. Класична схема, коли зателефонували жінці похилого віку. Він (зловмисник) сказав їй, що її дитина начебто винувата в чомусь, і терміново потрібні гроші. І під під’їздом стояла особа, яку обвинувачують зараз у вчиненні злочину, це Вільцанюк. Ця жінка похилого віку впізнала його в суді, вказала на нього як на особу, яка була у неї під під’їздом і забрала грошові кошти. Жінка віддала йому більше 39 тисяч доларів», — розповів Сєдов.
Голосіївського окружна прокуратура у відповідь на запит Watchers зазначила: 21-го січня 2020-го, на етапі досудового слідства, Голосіївський райсуд Києва відправив Вільцанюка під варту із можливістю внесення застави у сумі 973 226 гривень.
18-го березня та 16-го квітня того ж року встановлений запобіжний захід було продовжено. Проте 17-го червня суд відпустив Вільцанюка під цілодобовий домашній арешт.
Проте невдовзі досудове розслідування у справі було завершено (31.07.2020) і обвинувальний акт направлено до Голосіївського райсуду для розгляду по суті. Відтоді запобіжний захід щодо Вільцанюка не обирався.
«Впродовж всього судового розгляду він такий тихий. Намагався викликати симпатію до себе», — поділився представник потерпілих.
Примітно, що під час підготовчого засідання у справі [про телефонне шахрайство] Вільцанюк сказав, що не є засновником ТОВ «Апрімейд». Йому начебто запропонували платити 4 тисячі гривень на місяць впродовж півроку, щоб він значився власником за документами. Йому буцімто обіцяли, що через півроку це товариство закриють.
Крім того, Вільцанюка притягали і до адміністративної відповідальності. 8-го березня 2019-го року Вільцанюк побив дзеркала та меблі в одному із столичних приміщень з незрозумілих мотивів.
В суді він визнав вину, щиро каявся та просив обмежитись мінімальним штрафом. Суддя Дніпровського райсуду Києва Оксана Метелешко пішла йому назустріч, призначивши штраф у 51 гривню.
Через два дні після смертельного нападу на Олексія Щербину, батько Вільцанюка — Володимир — змінив на своїй сторінці у Facebook основне фото профілю, розмістивши там чорний квадрат. Watchers звернулися до нього за коментарем, але він не відповів.
Текст: Аліна Кондратенко
Редакторка: Ольга Худецька
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
Ви можете знайти нас тут:
- Facebook: https://www.facebook.com/watchersdotmedia/
- Telegram: https://t.me/watchers_media
- Твіттер: https://twitter.com/Watchers_media1
