Дружина вбитого цивільного просила довічного ув’язнення для окупанта Шишимаріна, але висловилась за його обмін на захисників з «Азовсталі»
Суд допитав потерпілу, обвинуваченого, двох свідків та дослідив докази
Дружина загиблого від рук російських загарбників цивільного Олександра Шеліпова — Катерина Шеліпова — попросила в суді довічного ув’язнення для окупанта Вадима Шишимаріна, якого обвинувачують у вбивстві її чоловіка. При цьому вона дала згоду на його ймовірний обмін на захисників з «Азовсталі».
Про це вона заявила під час допиту в Солом‘янському райсуді Києва у четвер, 19-го травня.
Цього дня на засіданні суд встиг допитати обвинуваченого Шишимаріна та двох свідків, саму Шеліпову, яка має процесуальний статус потерпілої у зв’язку з загибеллю свого чоловіка, а також дослідив усі письмові докази.
Допит потерпілої
Слухання 19-го травня розпочалося з допиту Катерини Шеліпової. За її словами, війська окупантів зайшли до Чупахівки на Сумщині ще 25-го лютого. Потерпіла зазначила, що військові рф скидали бомби на село. Внаслідок цього було пошкоджено ангари, пилораму та деякі об’єкти інфраструктури.
Вона розповіла в суді, як разом із сусідами ховалася у погребі від російських танків. Зранку 28-го лютого чоловік сказав, що хоче поїхати та подивитись на воронку, яка утворилась внаслідок вибухів, завданих окупантами.
«Я цей час була у дворі. Потім почула постріли. Я взялась за відро і хотіла набрати води, одночасно почула ще постріл. Одразу набрала телефоном чоловіка. А коли відкрила калитку, то побачила цього підсудного з дулом автомата, який сидів у машині з відкритим вікном. А коли все затихло, то я вийшла на тротуар, глянула по сторонах. І побачила мого чоловіка, він уже був вбитий пострілом в голову. Я почала кричати і сусіди позбігалися», — розповіла потерпіла.
Каже, чоловік працював усе життя трактористом і не мав жодного відношення до військової справи
«У нього з собою не було ніякої зброї. У нас взагалі її ніколи не було. Він був одягнений у звичайні штани, куртку та шапку», — зазначила вона.
Ледь стримуючи сльози, пані Катерина сказала, що разом з чоловіком втратила все.
«Втрата мого чоловіка це… Він для мене був усім, був мій захисник. І для сусідів він був дуже добрий, усім допомагав, нікому не відмовляв», — зазначила вона.
Потерпіла побажала, аби Шишимарін отримав довічне ув’язнення. Втім, не заперечувала щодо його обміну.
«Якщо його обміняють на наших маріупольців-захисників, то я не буду проти», — наголосила вона.
Допит обвинуваченого
Впродовж судового засідання Вадим Шишимарін знаходився у боксі для затриманих і поводився мляво. Він сидів, опустивши очі додолу та звісивши плечі. На запитання відповідав тихим та стривоженим голосом. Під час допиту стояв майже непорушно, притулившись до стінки скляного боксу.
У вільних показах він в цілому переказав події та факти, які раніше озвучив прокурор, оголошуючи текст обвинувального акту. За його словами, Збройні сили України розбили колону російської техніки, і підрозділ військовослужбовців рф розділився на групи. Шишимарін опинився разом з ще 4-ма особами. Вони вкрали цивільну автівку. Коли приїхали у село Чупахівка на Сумщині — підсудному один з пасажирів авта наказав стріляти у цивільного.
«За кілька днів до 24-го лютого ми знаходились спершу у Білгороді. Ми там поставили намети і просто жили. А 23-го лютого командир взводу прийшов з наради і сказав, що у нас кілька годин, щоб зібрати необхідні речі. Далі ми отримали набої і сухпайки. І десь о 5-ій ранку вся колона рушила на кордон з Україною», — сказав окупант в суді.
«Нам казали, що наша задача доїхати у складі колони до України, там показатись і поїхати. Їжі видали на три доби», — додав він.
Прокурор Андрій Синюк: Яку посаду ви займаєте?
Вадим Шишимарін: командир відділення.
Прокурор: Чи був Макєєв (сидів за кермом викраденого автомобіля), який віддав наказ стріляти, вашим безпосереднім командиром?
Шишимарін: Ні, він був з іншого підрозділу, але я його знав.
Прокурор: Чи зобов’язаний військовослужбовець виконувати військові статути?
Шишимарін: Так.
Прокурор: За військовими статутами, чи зобов’язані ви були виконувати наказ особи, яка хоч і є вищою по званні, але не є вашим командиром?
Шишимарін: Він не був командиром моїм, але я його слухаю, бо він старший. Але не зобов’язаний був виконувати наказ.
Прокурор: Чи зобов’язаний будь-який військовослужбовець виконувати явно злочинний наказ?
Шишимарін: Ні.
Прокурор: На вашу думку, наказ військовослужбовцю стріляти у беззбройну, беззахисну, цивільну особу похилого віку є законним?
Шишимарін: Ні.
Прокурор: Ви цього (Макєєва) до цього бачили хоч раз?
Шишимарін: Ні.
Прокурор: Чому ви вирішили здатись місцевим мешканцям?
Шишимарін: Я не хотів воювати. Я вважав за потрібне здатись і залишитись живим.
Наступні питання ставила дружина загиблого.
Потерпіла Катерина Шеліпова: чи відчуваєш ти каяття?
Шишимарін: я визнаю вину і прошу пробачення.
Потерпіла: Чого ви до нас прийшли? Ви нас прийшли захищати? Від кого? Ви мене захистили від мого чоловіка, якого вбили?!
Шишимарін: У мене була команда рухатись в складі колони, а що буде далі — я не знав.
На запитання суддів окупант відповів, що має двох братів та двох сестер, тоді як він — найстарший у родині. Батька у Шишимаріна немає, адже той загинув у 2020-му році.
Допит свідків
Першим свідчив Ігор Дейкун, сусід потерпілого, мешканець села Чупахівка. За його словами, у день вбивства він з сусідами знаходився біля свого будинку.
«Як в один момент ми почули автоматні черги десь вдалечині. Цього раніше ми ніколи не чули. Ми стурбовано почали обговорювати це. З повороту на нашу вулицю рухався автомобіль, і ми почули коротку автоматну чергу. Після цього автомобіль рухався без зупинки нам назустріч. Ми відчули загрозу і зайшли у двір. Згодом ми почули крик і плач сусідки. Після цього ми негайно кинулись на допомогу. Я впевнений, що з цього автомобіля, який я бачив, пролунав цей постріл у мого сусіда», — констатував свідок.
В суді також допитали 21-річного росіянина Івана Мальтісова з Мордовії. Він прийшов на допит до суду з адвокатом. Мальтісов був у групі з обвинуваченим Шишимаріним та ще трьома особами, та сидів поруч з ньому у авто під час події. Саме ця група відібрала автівку цивільного, аби пересуватися по території українського селища. Свідок має посаду старшого механіка-водія. Він зауважив, що особисто знає обвинуваченого Шишимаріна і виклав свою версію подій.
За його словами, він разом з іншими окупантами заїхав в Україну 24-го лютого.
«Десь о 8–9 ранку ми зупинились посеред дороги, щоб переформувати колону і заправитись. 25-го колона рушила. Потім ми зупинились в лісі. Потім сапери поставили розтяжки в лісі. Потім був бій. Частину наших поранених відправили в росію. Ті, хто лишились живими, почали відступати. Пройшли пішки більше кілометра. Коли цивільне авто майже зрівнялось з нами, ті наші, які йшли попереду, відкрили стрілянину по тому автомобілю», — розповів він
Так окупанти заволоділи автівкою. А коли вже були всередині і рухались повз Чупахівку на Сумщині, прапорщик наказав стріляти Шишимаріну по цивільному.
«Вадим відмовився. А інший військовий повернувся до Вадима і наказовим тоном почав кричати, щоб той виконав наказ. Він виконав», — сказав свідок.
В подальшому групу окупантів в авто обстріляли, поранивши водія. Відтак, свідок, підсудний та прапорщик вибрались і почали відступати.
«Ми потім пішли до маленького села, а надвечір через очерет ми вийшли до свиноферми. Вночі прийшов сторож ферми, з яким наш прапорщик домовився, щоб ми пробули там до ранку, прапорщик обіцяв не зачіпати його. Але ми злякались і пішли звідти ще вночі», — зазначив свідок.
Зрештою, дійшовши на ранок до найближчого населеного пункту, окупанти здались місцевим жителям.
Під час дебатів прокурор просив для обвинуваченого Шишимаріна довічного ув’язнення. Тоді як адвокат Віктор Овсянніков виявився не готовим до дебатів. Відтак, суд продовжить розгляд 20-го травня.
Нагадаємо, 21-річного Вадима Шишимаріна, командира відділення 4-ї танкової Кантемирівської дивізії з московської області, звинувачують в порушенні законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України). Йдеться про вбивство 62-річного мешканця Сумщини.
Текст: Аліна Кондратенко
Редакторка: Ольга Худецька
Команда видання «Інсайдер», яке закрилось наприкінці березня 2020-го, доєдналася до команди Лабораторії законодавчих ініціатив і готує до запуску сайт нового проекту — Watchers.
Ми продовжуємо писати на наші звичні теми і хочемо висвітлювати їх розвиток, не відкладаючи це до старту веб-майданчику.
Тому вже зараз наші матеріали доступні для читачів на сторінках соцмереж та публікаційних платформ.
Як і раніше, ми висвітлюємо резонансні суди та розслідування силовиків, кейси з судової та правоохоронних систем, справи Майдану, аналізуємо та опублічнюємо поліцейське свавілля, ведемо репортажі з місця подій та текстові трансляції унікальних судових засідань, пірнаємо у складні теми до підводної частини айсбергу та докопуємось до їх суті.
Ви можете знайти нас тут:
- Facebook: https://www.facebook.com/watchersdotmedia/
- Telegram: https://t.me/watchers_media
- Твіттер: https://twitter.com/Watchers_media1
