Вбивство юристки Ноздровської: суд відправив обвинуваченого Россошанського за ґрати на 15 років
Адвокат обвинуваченого на оголошення вироку не прийшов
Шевченківський райсуд Києва у середу, 3 серпня, засудив Юрія Россошанського до 15-ти років позбавлення волі за вбивство юристки Ірини Ноздровської. Про це інформує Watchers із зали суду.
Юрію Россошанському інкримінували умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю. Під час досудового слідства він визнав себе винуватим. Але, даючи покази суду, Россошанський переконував: буцімто на нього тиснули, аби він зізнався. Він наполягав, що лише «грав роль вбивці».
Жертва вбивства Ірина Ноздровська кілька років займалася справою про загибель своєї сестри Світлани Сапатінської, яку 30 вересня 2015 року у селі Демидів на смерть збив Дмитро Россошанський, син обвинуваченого Юрія Россошанського.
Вирок
Прокуратура просила для Россошанського довічне ув’язнення, тоді як адвокат наполягав на виправдувальному вироку. Представник потерпілих — родини загиблої Ноздровської — просив максимального покарання.
Дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що покази Юрія Россошанського під час допиту у суді були «штучно створеними для відведення уваги». Суд також констатував: після вбивства Россошанський був у шоковому стані.
«Шоковий стан Россошанського виявився і в його поведінці 30-го грудня 2017-го року (наступний день після нападу на Ірину Ноздровську). Адже до нього ніхто в той день не зміг додзвонитися. Серед таких абонентів був зокрема і син підсудного», — зауважив головуючий суддя Павло Слободянюк.
Під час допиту Россошанський пояснив це тим, що начебто забув телефон того дня удома, коли їздив навідувати сина у СІЗО. Однак суд з’ясував, що від Дмитра Россошанського (сина обвинуваченого) не було заяв на отримання передач в СІЗО в період 29–30 грудня 2017-го року. Тоді як у своїй свідченнях Россошанський стверджував, що возив сину передачі у вказані дні.
Зрештою, суд прийшов до висновку, що вина Россошанського «беззаперечно доведена». І хотів призначити Юрію Россошанському найсуворіше покарання (довічне ув’язнення). Але, враховуючи його вік (68 років), призначив 15 років за ґратами.
«Юрія Россошанського визнати винуватим і призначити йому покарання у вигляді 15-ти років позбавлення волі», — йдеться у вироку.
«Довічне позбавлення волі не застосовується до осіб у віці понад 65 років», — зауважили судді.
Також суд стягнув з Россошанського на користь потерпілих 4 мільйони гривень матеріальної та моральної шкоди.
Вирок у справі виніс суд присяжних та два професійних судді: Павло Слободянюк і Євген Сидоров.
Прокурори зазначили: вирішать, чи подавати апеляційну скаргу на вирок, після детального вивчення його повного тексту.
«Грав роль»
Раніше 28-го липня суд допитав обвинуваченого Юрія Россошанського. Він на питання відповідав вибірково, залишаючи частину з них без відповіді.
Під час т вільних свідчень [початкова частина допиту, в якій особа вільно розповідає про хід подій чи ситуацію, яка розглядається у суді] він заявив, що не бачив сенсу вбивати Ірину, адже не мав неприязного до неї ставлення.
Зазначимо, Россошанський вперше заявив, що обмовив себе і начебто не вчиняв злочину ще у лютому 2020-го року. Це сталося під час розгляду судом питання щодо продовження йому арешту. Підсудний не пояснив, чим викликана його заява та відмова від попередніх зізнань. Адже на досудовому слідстві він повністю визнав свою вину у вбивстві. Під час розмови зі слідчим, відео якої є доказом у справі, Россошанський заявляв, що і сама Ноздровська, і її родина «дістали його». Він казав, буцімто вони не давали йому проходу у селі, де вони живуть по сусідству. Начебто вони постійно вигукували до нього «вбивця». Йдеться вочевидь про те, що його син став винуватцем ДТП, в якому загинула сестра Ноздровської.
«Мені не було сенсу вбивати і цим підставляти себе і сина, і ускладнювати весь цей процес [судовий розгляд щодо смертельного ДТП сина]. Крім того, я ніколи б не зважився на це, я не так вихований. Я все життя присвятив навчанню, службі в армії і створенню родини. Я не вважаю себе нерозумною людиною, яка могла би так вчинити. Жорстокість для мене неприйнятна, кров і фільми ці навіть не можу дивитись», — заявив Россошанський в суді 28-го липня. Свідчення він давав російською.
Довідково: Сина Россошанського — Дмитра — у 2018-му році засудили на 7 років через смертельний наїзд на сестру Ноздровської — Світлану Сапатінську.
«Але це щодо себе, а щодо сина, я передусім думав про нього. У криміналі я не компетентний, про наслідки я не думав, коли мені поставили так питання. Вбивством цим я викликав би багато підозр, ну я ж не настільки дурний. Ну, навіщо це? Хто б там не вчинив злочин, не поніс би він труп у бік свого дому і не втопив у річці, що тече наприкінці його городу. При цьому поскидавши речі, а ті, що залишилися, спалив.. навіщо?», — продовжив Россошанський.
За словами Россошанського, він взяв на себе вбивство Ноздровської через погрози нашкодити його сину з боку правоохоронців.
«Будь-яка нормальна людина погодилася б на все, щоб не було проблем у її дитини. Син залишається головним у моєму житті, я так вихований. А вчиняти вбивство і викликати на себе підозру — я ніколи б не наважився на це. Якщо тебе примушують одягнути шкуру вбивці, як ви почуватиметеся?», — наголосив підсудний.
Він вибачився перед судом за те, що начебто ввів його в оману.
«Того дня [день убивства] я нікуди не виходив, був удома. Мені треба було забрати дрова, інструменти, а моросив дощ. Спати я лягаю рано, тоді я о 9-й вечора вже ліг. Вночі встав по нужді, бачу — сумки стоять для сина на СІЗО, і зателефонував дружині, щоб запитати, чи все там підготовано. І потім знову пішов спати, а годині о 6–7 ранку поїхав передачу відвозити синові. До 15:00 я був там, потім одразу поїхав додому», — розповів він.
На прохання суду Россошанський розповів, що відбувалось в його житті з дня вбивства Ірини (29-те грудня 2017-го) до безпосереднього затримання (7-е січня 2018-го).
«Я займався побутовими питаннями, спілкувався із сусідами, ходив до магазину. Але ж першого січня я дізнався, що трапилося таке. 4-го січня я вже знову був на роботі і знову треба було везти передачу синові», — повідомив він.
Юрій Россошанський також помітив, що за ним стежили.
«Цих людей видно за виправкою. Люди, які з’явилися у селі, у маршрутці. Я їх помітив одразу, з першого дня нового року. П’ятого числа мене запросили для надання свідчень у відділок. Того дня мене запитували, що я знаю і що бачив. Я ходив на поліграф двічі. Тоді ж спілкувалися і з усіма сусідами», — сказав він.
6-го січня підсудний, за його словами, був удома. А наступного дня — поїхав до Києва вітати доньку та онука з Різдвом.
«Вихідний день був, а за мною їхала машина Skoda. Я спостерігав її із вікна тролейбуса. У машині сиділи молоді люди, яких я не знаю. Потім ця ж машина їхала вже із “шашкою” таксі. Коли я вийшов із тролейбуса, мене двоє людей взяли під руки і запропонували проїхати з ними, поговорити. Ось я й затримався до сьогодні. Ми поїхали на Святошинську 2, до управління поліції. Пробув я там цілий день, мене знову допитували, що я знаю, чого не знаю», — наголосив Россошанський.
Ввечері до нього начебто приїхав тодішній заступник глави Нацполіції В’ячеслав Аброськін.
Зазначимо, 10-го січня 2018-го Аброськін на брифінгу вже звітував про розкриття вбивства юристки. Перші результати експертизи ДНК з тіла убитої засвідчили причетність Россошанського до вбивства.
«Увечері приїхав Аброськін. Ми теж із ним розмовляли. Це було і пряником, і батогом. Хотіли підійти до мене і по-хорошому, і по-поганому. А коли мені сказали, що це може стосуватися сина, то я вважав за краще в’язницю смерті свого сина. Мені запропонували взяти вбивство на себе та сина відпустити тоді за 1–2 місяці. Мені обіцяли лише 1–2 роки в’язниці. Мене називали дідом за мої заслуги перед батьківщиною. Після розмови я погодився», — заявив Россошанський.
Він поскаржився, що йому начебто у яскравих фарбах описали, як можуть розправитись з його сином.
«Мені навіть говорили, як вбиватимуть мого сина: мотузка там чи… Я не хочу про це згадувати. Не треба ставити мені запитань. Мені неприємно на цю тему говорити, не хочу», — сказав Россошанський.
Він розповів, як нібито грав роль вбивці, порівнюючи себе із розлютованим левом.
Суддя: А яку ви зараз граєте роль ?
Россошанський: Мне неприятно это слышать. Удар прямо мне в печень
На питання сторін обвинувачений впродовж слухання відповідав не охоче. А запитання стосовно поліції та дій правоохоронців в ті дні він сприйняв різко негативно та відмовився відповідати.
Як зазначив головуючий суддя Слободянюк, 30-го грудня Россошанський не відповідав на телефонні дзвінки і зовсім не мав розмов. Йому зокрема дзвонив син, з яким зазвичай Россошанський довго говорив щодня. Підсудний втім заявив, що телефон в той день забув удома, а ввечері — просто поставив його на зарядку.
На запитання присяжних щодо того, хто погрожував розправою над сином, підсудний відповідати відмовився.
Судді також зауважили, що під час розмов з експертами-психологами Россошанський навіть плакав, зізнаючись у скоєному. Обвинувачений натомість сказав, що «грав свою роль», аби «з’їхати на 116-ту статтю ККУ» (Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк).
Проте остаточно злочин кваліфікували за 115 статтею ККУ (умисне вбивство). Вона передбачає максимальне покарання аж до довічного позбавлення волі.
Представник потерпілих Дмитро Біловчук запитав Россошанського, чому той, дізнавшись про остаточну кваліфікацію, одразу не зізнався, що обмовив себе. Підсудний відмовився відповідати.
Слідство встановило, що Россошанський чекав на Ноздровську з метою нападу на зупинці маршрутки біля магазину у селі. Маршрутка курсує щодня від станції метро «Героїв Дніпра» у бік села, де проживала родина Ноздровської та обвинувачений. Оскільки жінка мала домовленість з родиною про те, що телефонуватиме під час виїзду з роботи та посадки в маршрутку, сім’я Ноздровської почала переживати, коли вона не відповідала на дзвінки і не прийшла додому 29-го грудня 2017-го року. Дочка юристки зателефонувала в поліцію. Невдовзі поліція разом з волонтерами почали пошуки. Лише 1-го січня тіло загиблої було виявлено в річці Кізка. Її тіло будо вкрито ножовими пораненнями, більшість з яких — в області голови та шиї.
Нагадаємо, тіло вбитої Ірини Ноздровської у селі Демидів Київської області знайшли у січні 2018-го року. Уже 8-го січня правоохоронці повідомили про затримання підозрюваного у вбивстві жінки — Юрія Россошанського.
Текст: Аліна Кондратенко
Фото: Герман Крігер
Редакторка: Ольга Худецька
Команда видання «Інсайдер», яке закрилось наприкінці березня 2020-го, доєдналася до команди Лабораторії законодавчих ініціатив і готує до запуску сайт нового проекту — Watchers.
Ми продовжуємо писати на наші звичні теми і хочемо висвітлювати їх розвиток, не відкладаючи це до старту веб-майданчику.
Тому вже зараз наші матеріали доступні для читачів на сторінках соцмереж та публікаційних платформ.
Як і раніше, ми висвітлюємо резонансні суди та розслідування силовиків, кейси з судової та правоохоронних систем, справи Майдану, аналізуємо та опублічнюємо поліцейське свавілля, ведемо репортажі з місця подій та текстові трансляції унікальних судових засідань, пірнаємо у складні теми до підводної частини айсбергу та докопуємось до їх суті.
Ви можете знайти нас тут:
- Facebook: https://www.facebook.com/watchersdotmedia/
- Telegram: https://t.me/watchers_media
- Твіттер: https://twitter.com/Watchers_media1
