За два місяці війни «опери» Нацполіції не відкрили жодної оперативно-розшукової справи про колаборантство, викрадення чи мародерство
Watchers пояснює, чому це є проблемою
Станом на кінець квітня оперативними підрозділами Національної поліції не відкрито жодної оперативно-розшукової справи щодо осіб, які планують вчинення злочинів пов’язаних з розгортанням російської воєнної агресії: викрадень людей, колабораційної діяльності або мародерства.
Про це йдеться у листі заступника Генерального прокурора Ігоря Мустеци до керівника Національної поліції Ігоря Клименка, який опинився у розпорядженні редакції.
Автентичність документу підтверджують принаймні два джерела, пов’язаних як з ОГП, так і з Національною поліцією. Ми також надіслали відповідні запити в обидва правоохоронних органи, аби верифікувати цей лист. Станом на момент публікації відповіді ми не отримали, але готові опублікувати її, щойно вона надійде.
З наданого примірника листа не вдається встановити точну дату його надходження, але виходячи з дедлайнів, виставлених у ньому та припущень наших джерел, лист мав надійти до Нацполіції у період 20–25 квітня 2022.
Зміст листа
У першій частині листа заступник Генерального прокурора, спираючись на низку законів, нагадує Нацполіції про те, що оперативні підрозділи поліції зобов’язані вживати оперативно-розшукові заходи для попередження, виявлення та припинення злочинів, а також здійснювати їх превенцію.
Мустеца також звертає увагу Нацполу на те, що Кримінальний кодекс України(ККУ) поповнився новою статтею 111–1 «Колабораційна діяльність», і наголошує, що з військовою агресією росії також набули розвитку такі категорії злочинів, як «Незаконне позбавлення волі або викрадення людини»(ст. 146 ККУ) та «Мародерство»(ст. 432 ККУ), які за підслідністю також віднесені до Національної поліції.
«Незважаючи на вищенаведене, а також те, що оперативно-розшукова діяльність залишається одним із найбільш ефективних механізмів у профілактиці і розкритті злочинів, за вказаний період оперативними підрозділами Національної поліції не заведено жодної оперативно-розшукової справи щодо осіб, які готують вчинення злочинів зазначених категорій», — йдеться далі у листі.
Мустеца зазначає, що необхідно активізувати оперативно-розшукову діяльність оперативних підрозділів Національної поліції у цьому напрямку.
Він також вимагає відзвітувати про вжиті заходи до 3 травня 2022 року.
Росія «качає» ситуацію через криміналітет
Інформація про те, що росія намагається впливати на ситуацію в Україні зокрема й через криміналітет, неодноразово озвучувалась українськими посадовцями та правоохоронними органами.
Зокрема, 23 лютого голова Міністерства Юстиції Денис Малюська опублікував відео, на якому закликав українців, які відбувають покарання у виправних установах, не реагувати на заклики російських «злодіїв в законі» вчиняти бунти у колоніях та «безлад» за їх межами. У коментарі до відео він пояснив, що «за оперативною інформацією, РФ намагається запустити кілька бунтів у тюрмах через зв‘язки у злочинному світі».
14 квітня Служба безпеки України повідомила про викриття злочинного угруповання в Одесі, яке пішло на співпрацю з ворогом і хотіло приєднатися до “влади” росіян, якби війська агресора захопили місто.
«У ході масштабної спецоперації СБУ і Національної поліції були затримані, зокрема відомі у кримінальних колах “Еміль Варшавський” і “Пайзулаєв”. Колаборанти підтримували зв’язок з представниками рф, “доповідали” їм про ситуацію в регіоні, а також тероризували і залякували місцеве населення. Деякі кримінальники записалися до лав Тероборони, щоб збирати інформацію про українських військових на Одещині», — йшлось у повідомленні СБУ.
Викриті особи мали “полювати” на правоохоронців і активістів-патріотів.
У січні цього року СБУ також викрило злочинну організацію, яка діяла в кількох областях України. Частину «общака» злодії відправляли в Росію.
«Існує така думка, що всі злодії в законі, які діють в Україні — це агенти російських спецслужб. Так звана «коронація» ключових осіб українського криміналітету так чи інакше пов’язана з російськими злодіями в законі, які підконтрольні російським спецслужбам», — пояснює наш співрозмовник, детально знайомий з роботою українських оперативних підрозділів.
Він підтверджує, що кримінальні середовище — це основне поле роботи для оперативників, те місце, де зосереджена їх агентура. А отже, було би логічно очікувати надходження інформації з цього середовища до оперативників про злочини, які готуються у зв’язку з російським вторгненням кримінальним середовищем в Україні і подальшого відкриття оперативно-розшукових справ для перевірки і документування такої інформації.
Проте протягом двох місяців з моменту повномасштабного вторгнення цього не відбулось.
За оцінкою нашого джерела, станом на сьогодні штат лише оперативних співробітників Національної поліції складає понад 10 тисяч осіб.
Чому оперативно-розшукові справи важливі
«Оперативно-розшукова справа — це інструмент, використовуючи який, відповідні підрозділи можуть діяти оперативно, без прив’язки до розслідування кримінальних проваджень. Суть оперативно-розшукових справ — це перевірка інформації про можливе готування злочинів та збір доказів, які в подальшому можуть бути легалізовані для потреб розслідування кримінального провадження. Яке у свою чергу буде відкрито, коли і якщо інформація підтвердиться», — пояснює наш співрозмовник.
Помилково вважати, що кожна інформація, зокрема агентурна, має призводити до реєстрації кримінального провадження з кваліфікацією про готування до злочину, вважає джерело.
«Агентура може бути якісна або й неякісна. Сьогодні злочин готується, а завтра — вже ні. Слідчі підрозділи і не повинні все [без перевірки] реєструвати. Лише коли оперативний підрозділ перевірив дані і здобув докази готування злочину, то тоді із цим ідуть до слідчого. Але саме перевірка інформації і здобуття первинних доказів про готування злочинів відбувається в межах оперативно-розшукових справ, які мають бути для цього заведені», — розповідає наш співрозмовник.
Коли відповідний підрозділ заводить оперативно-розшукову справу, він зобов’язаний протягом доби повідомити прокурора про відкриття такої справи. Таким чином, Офіс генерального прокурора — це єдиний орган, який має статистику відкриття оперативно-розшукових справ. Тому дані про нуль оперативно-розшукових справ, пов’язаних з російською агресією за два місяці повномасштабної війни, наведені у листі заступника Генерального прокурора Ігоря Мустеци, є найбільш повними з можливих.
Для порівняння, у мирний час протягом року по всій Україні число оперативно-розшукових справ щодо готування злочинів з викрадення людей складає за даними, які є в розпорядженні видання, до сотні випадків.
Довідково: Завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.(Стаття 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»)
Реакція Клименка
У вівторок, 26 квітня, голова Нацполіції Ігор Клименко оприлюднив дані щодо кримінальних проваджень про майнові злочини, пов’язані з російською агресією, які, ймовірно є формою реакції на вказаний лист заступника Генерального прокурора.
Загалом правильно характеризуючи наведені приклади майнових злочинів, вчинених щодо людей та полишених помешкань, як розбій, крадійство та грабіжництво, Клименко також чомусь вживає термін «мародерство».
Довідково: Стаття 432. Мародерство
Викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених (мародерство).
Зокрема, Клименко зазначає, що «набули загарбники ще й слави мародерів, які не могли встояти перед пральною машиною та шоколадною пастою».
У повідомленні він зазначив, що у період війни відкрито понад 5,5 тисяч кримінальних проваджень щодо майнових злочинів, та понад 1200 осіб вже отримали повідомлення про підозру за вчинення цих кримінальних порушень.
Переважно йдеться про злочини, вчинені російськими окупантами, хоча, як зазначає Клименко, ситуацією користуються і деякі громадяни України переважно з кримінальним минулим.
«Багатьох крадіїв зупиняють як поліцейські, так і самі місцеві мешканці. І навіть ті, хто встиг втекти з краденим, довго на волі не гуляють — оперативники карного розшуку добре знають свою справу, тож зловмисникам не вдасться залишитися непокараними», — зазначив Клименко, надаючи оцінку ефективності оперативних підрозділів у розкритті вже скоєних злочинів.
Проте, згідно з законом, до обов’язків підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність входить не лише розслідування уже скоєних злочинів, а й вжиття «необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення кримінальних правопорушень та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, здійснювати профілактику правопорушень».
Текст: Ольга Худецька
Команда видання «Інсайдер», яке закрилось наприкінці березня 2020-го, доєдналася до команди Лабораторії законодавчих ініціатив і готує до запуску сайт нового проекту — Watchers.
Ми продовжуємо писати на наші звичні теми і хочемо висвітлювати їх розвиток, не відкладаючи це до старту веб-майданчику.
Тому вже зараз наші матеріали доступні для читачів на сторінках соцмереж та публікаційних платформ.
Як і раніше, ми висвітлюємо резонансні суди та розслідування силовиків, кейси з судової та правоохоронних систем, справи Майдану, аналізуємо та опублічнюємо поліцейське свавілля, ведемо репортажі з місця подій та текстові трансляції унікальних судових засідань, пірнаємо у складні теми до підводної частини айсбергу та докопуємось до їх суті.
Ви можете знайти нас тут:
- Facebook: https://www.facebook.com/watchersdotmedia/
- Telegram: https://t.me/watchers_media
- Твіттер: https://twitter.com/Watchers_media1
