Голову Касаційного госпсуду Львова, у якого журналісти виявили громадянство рф, не змогли звільнити голосуванням
Для позитивного результату забракло одного голосу
Збори суддів Касаційного господарського суду у понеділок, 3-го жовтня, не підтримали дострокове звільнення судді Богдана Львова з посади голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Про це інформує Watchers з місця події.
Після виходу розслідування щодо російського громадянства судді Богдана Львова, 19-го вересня ініціативна група Касаційного Господарського суду почала збір підписів щодо проведення термінових зборів.
Суддя Верховного Суду Іван Міщенко став ініціатором проведення збору суддів після розслідування журналістів. З початком повномасштабного російського вторгнення він змінив суддівську мантію на камуфляж та пішов захищати Україну від ворога. Спершу у теробороні Києва, потім — у Збройних Силах України.
Зрештою, 30% суддів підтримали їх проведення. У порядку денному було єдине питання: щодо дострокового звільнення Львова з посади очільника суду.
Збори суддів
За кілька годин до зборів Богдан Львов у своєму Facebook написав, що пройшов поліграф. Стверджував також, що проти нього начебто розпочали «кампанію з дискредитації». За його словами, поліграф встановив, що він буцімто не причетний до отримання громадянства країни-агресора.
Довідково: дослідження за допомогою поліграфа та методика інтерпритацій його результатів піддається серйозній критиці в науковій спільноті. Не зважаючи на відповідне позиціонування, поліграф не вимірює і не реєструє брехню, а лише фіксує деякі дані про фізіологічні стресові реакції, жодна комбінація яких не є достовірним свідченням брехні.
У свою чергу 3-го жовтня Верховний суд на своїй сторінці у Facebook поширив допис, у якому йдеться: за інформацією СБУ, наданою до суду, суддя Львов отримав паспорт громадянина російської федерації 17-го жовтня 2012-го. Крім того, Львов отримав податковий номер, який міститься в реєстрі угод щодо нерухомого майна рф, стосовно квартири у москві.
На початок зборів представники ЗМІ та громадськості не потрапили. Охорона суду, працівниця апарату установи та спецпризначенець фактично «охороняли» двері, аби охочі бути присутніми не зайшли. Вони стверджували, що збори ще не розпочались, і просили почекати, аби судді вирішили, чи пускати представників ЗМІ. Проте згодом журналістам та громадським активістам вдалося буквально прорватись на засідання, яке на той момент вже розпочалось та тривало.
Громадські активісти бажали взяти слово, проте деякі судді заперечили, мовляв, на зборах можуть виступати лише служителі Феміди. Головуючий Іван Міщенко запропонував оголосити коротку перерву і надати час для виступу одному представнику від громадськості.
Таким чином виступила Галина Чижик, представниця «Центру протидії корупції» і колишня членкиня громадської ради доброчесності.
«Касаційний господарський суд очолює особа з російським паспортом. Я переконана, що суспільство оцінить кожен голос, відданий на користь Богдана Львова. Зазначу, що голова суду несе відповідальність за репутацію та авторитет суду», — сказала вона.
Галина Чижик наголосила, що суспільство не забуде рішення збору суддів, яким би воно не було.
Журналісти та активісти не були присутні під час розгляду питання по суті. Їх попросили вийти із зали, запросили лише на офіційну частину: голосування та оголошення результатів.
Голосування відбувалось у спеціальній кабінці. Такі ми звикли бачити на виборчих дільницях: стіл, огороджений з усіх сторін темними шторами.
Кожен суддя отримав бюлетень, а після волевиявлення — мав кинути його у заздалегідь підготовлену урну для голосування. Після завершення голосування бюлетені порахували і оголосили результати.
На зборах були присутні 40 суддів, проте проголосували 39 з них. Згідно з положенням про збори суддів, за основу береться кількість працюючих суддів, а не присутніх на зборах. У суді зараз працює 43 судді. Тобто, для позитивного рішення про дострокове звільнення Богдана Львова було потрібно щонайменше 22 голоси «за».
У підсумку за дострокове звільнення судді віддали 21 голос. Ще 18 присутніх проголосували проти.
«Ініціатива щодо дострокового звільнення з посади голови Касаційного господарського суду Богдана Львова відхилена», — оголосив головуючий зборів суддя Іван Міщенко.
«Зараз я візьму відпустку і, сподіваюсь, всі питання за цей час будуть вирішені. Суддя має мати лише одне громадянство», — заявив Богдан Львов насамкінець зборів.
Що передувало
15-го вересня журналісти «Схем» опублікували розслідування «Український суддя з російським паспортом», в якому навели докази з низки джерел та баз даних, що голова Касаційного господарського суду Богдан Львов є громадянином рф. Журналісти взяли коментар і самого Львова, який сказав тоді, що вперше чує про російське громадянство.
Він отримав громадянство ще у 1999-му році у Москві, на той момент вже працюючи суддею в Україні, стверджують журналісти. А у 2012-му році оновив паспорт після досягнення 45-річчя.
Журналісти також встановили, що в день підпису заяви про отримання паспорту, він перебував у Москві. Саме за російським паспортом Львова проводились операції з незадекларованою нерухомістю його родини в Москві. Безпосередньо у день оформлення цієї угоди він також приїжджав до російської столиці з Києва.
У 20 років дочка Львова також отримала російське громадянство, що підтверджується документами з відповідних реєстрів рф. У 2017-му Анна Львова отримала в росії водійське посвідчення, дані паспорту та ІНН при видачі водійських прав — збігаються з наявними в інших російських базах. У 2010-му вона cтала власницею квартири в Москві.
Уже 16-го вересня Верховний Суд обмежив Богдану Львову доступ до державної таємниці. Того ж дня Львов у своєму Facebook заперечив, що має російський паспорт, і заявив, що поширена журналістами інформація «не відповідає дійсності».
Вкінці вересня військова Аліна Михайлова створила петицію із зверненням до президента, в якій просить перевірити наявність підстав для припинення громадянства України Богдана Львова.
Текст, фото: Аліна Кондратенко
Редакторка: Ольга Худецька
Команда видання «Інсайдер», яке закрилось наприкінці березня 2020-го, доєдналася до команди Лабораторії законодавчих ініціатив і готує до запуску сайт нового проекту — Watchers.
Ми продовжуємо писати на наші звичні теми і хочемо висвітлювати їх розвиток, не відкладаючи це до старту веб-майданчику.
Тому вже зараз наші матеріали доступні для читачів на сторінках соцмереж та публікаційних платформ.
Як і раніше, ми висвітлюємо резонансні суди та розслідування силовиків, кейси з судової та правоохоронних систем, справи Майдану, аналізуємо та опублічнюємо поліцейське свавілля, ведемо репортажі з місця подій та текстові трансляції унікальних судових засідань, пірнаємо у складні теми до підводної частини айсбергу та докопуємось до їх суті.
Ви можете знайти нас тут:
- Facebook: https://www.facebook.com/watchersdotmedia/
- Telegram: https://t.me/watchers_media
- Твіттер: https://twitter.com/Watchers_media1