«Тітушковода» Крисіна засудили до 8 років ув’язнення у ще одній справі
Адвокат Юрія Крисіна заявив, що буде оскаржувати вирок
Дарницький райсуд Києва у четвер, 23 вересня, засудив Юрія Крисіна до 8 років позбавлення волі у справі викрадення і катування перехожого (якого тітушки вважали майданівцем) у січні 2014 року. Рішення ухвалила суддя Ольга Просалова.
Про це інформує Watchers із зали суду.
Юрій Крисін на прізвисько «Шкаф» у цьому судовому процесі початково був обвинувачений у незаконному перешкоджанні організації або проведенню мирних мітингів, у катуванні, а також у незаконному позбавленні волі і викраденні людини. Йдеться про Владислава Іваненка, якого тітушки помилково прийняли за протестувальника. Іваненка викрали 21 січня 2014 року неподалік станції метро «Петрівка», вважаючи його активістом Майдану, пізніше утримували та катували у наметовому таборі тітушок.
Також у обвинуваченні початково був епізод групового нападу на барикади Майдану 18 лютого 2014 року з ймовірним використанням вибухових пристроїв, у якому, за версією слідства, брав участь Крисін.
Втім у липні 2021 суд звільнив Крисіна від кримінальної відповідальності за більшістю статтей через сплив строків давності, залишивши у силі лише обвинувачення у пособництві і підбуренні до катування за попередньою змовою групою осіб.
Суд прийшов до висновку, що у справі достатньо доказів на підтвердження вини обвинуваченого.
«Суд ухвалив: визнати винним Юрія Крисіна і позбавити волі на строк у 7 років. Призначити остаточне покарання на строк у 8 років. У строк відбуття покарання зарахувати строк попереднього ув’язнення», — ухвалила суддя Просалова.
Таким чином, остаточний термін покарання для Крисіна складає 8 років, оскільки станом на вересень цього року він відбуває покарання у Торецькій виправній колонії за інший злочин часів Майдану. Раніше суд першої інстанції визнав винним Крисіна у вчиненні хуліганства, нанесенні тілесних ушкоджень, внаслідок яких 18 лютого 2014 року поблизу Майдану загинув журналіст В’ячеслав Веремій. Крисіна спершу засудили до 4-х років умовно на закритому від громадськості судовому процесі. У червні 2018 року Апеляційний суд міста Києва скасував це рішення та призначив реальний термін ув’язнення для Крисіна — 5 років.
Суд також задовольнив цивільний позов потерпілого Владислава Іваненка і вирішив стягнути 500 тисяч гривень на його користь з обвинуваченого.
Вирок Дарницького райсуду набере законної сили після апеляційного оскарження або за 30 днів, якщо його не оскаржить жодна зі сторін справи.
Втім, після слухання 23 вересня адвокат Ігор Василенко заявив, що буде подавати апеляційну скаргу.
Версія слідства
За даними слідства, організацією тітушок займалися Олексій Чеботарьов (співвласник футбольного клубу «Десна»), Євген Жилін (керівник проросійської організації «Оплот» з Харкова, нині загиблий), Олександр Волков (обвинувачений в організації викрадення Ігоря Луценка та Юрія Вербицького) та Роман Щинкін (засновник охоронної фірми «Партнер»).
Прокуратура доводила в суді, що на початку січня 2014 до Юрія Крисіна звернулися за «допомогою» у протидії майданівцям. За це йому обіцяли грошову винагороду.
Юрій Крисін пропозицію не відхилив, хоча і збирався на відпочинок. Він поїхав на Мальдіви, залишивши за головних у своєму угрупованні Павла Бялая та Сергія Чемеса. Прокуратура подавала докази того, що Крисін мав телефонні дзвінки та розмови зокрема із Чемесом та Романом Щинкіним (засновник охоронної фірми «Партнер») в цей період і таким чином дистанційно координував дії свого угрупування.
Слідство встановило, що впродовж 20-го та 21-го січня 2014 року Щинкін озвучив Чемесу нову задачу [отриману від Крисіна]. Були потрібні 400 молодиків для перешкоджання в’їзду учасників акцій протесту до Києва. Планувалось не допускати у місто автобуси з протестувальниками, і навіть затримувати їх, вивозити у наперед визначені місця.
Крисін повернувся до столиці вже 22 січня. Біля Лаври він зустрівся з Олексієм Чеботарьовим та отримав за «послуги» свого угруповання 200 тисяч доларів. Посправнику Чемесу Крисін заплатив 15 тисяч доларів. А рядові тітушки отримали за свої «послуги» по 800 гривень.
Ключовий свідок
29-го жовтня 2020 року в суді допитували головного свідка — Сергія Чемеса. В часи Майдану він неофіційно працював у охоронній фірмі Крисіна «П’ятий регіон».
Спершу Чемес також був обвинуваченим у даній справі. Втім, він уклав угоду зі слідством і визнав себе винуватим, надавши цінні свідчення. Три роки і три місяці за ґратами — такий вирок виніс Дарницький районний суд Сергію Чемесу. Рішення стосувалось участі Чемеса у двох епізодах: викрадення і катування у січні 2014 року перехожого, якого викрадачі прийняли за «майданівця» та нападу на журналіста В’ячеслава Веремія 18 лютого 2014 року поблизу Майдану, внаслідок якого останній загинув.
Чемес розповів про обставини співпраці з Крисіним, а також про знайомство з Євгеном Жиліним та Олексієм Чеботарьовим. Чемес підтвердив, що йому дали завдання зібрати 400 тітушок, кожному з яких пообіцяли заплатити по 50 доларів за один день «праці». Чемес мав збирати людей і налагоджувати контакти зі старшими груп молодиків.
«Мені Павло Бялай (обвинувачений у вбивстві журналіста Веремія, — ред.) пояснив, що ми будемо працювати на Чеботарьова. Коли людей, охочих заробити, зібрали, їх поділили на сектори для пошуку майданівців і доставлення їх на офіс. 21 січня 2014 вночі мені дзвонив Крисін з претензією на те, що я не міг оперативно знайти людей», — розповідав він в суді.
Сергій Чемес розповів під час допиту, що прямої вказівки на викрадення, утримання та катування Владислава Іваненка у нього від Крисіна не було. Завдання звучало дослівно так: «сделать все хорошо»(рос.) — зробити все добре.
Вже засуджений Чемес розповів суду, як тітушки у наметі поблизу Борисполя катували та незаконно утримували потерпілого Владислава Іваненка. У 2019 році Іваненко свідчив про ці події у справі щодо іншого, рядового тітушки.
«Мене завели в палатку у лісопосадці. Коли мене вели, я намагався озиратися і дивитись, де я знаходжусь. У цій палатці мене посадили на землю, зняли штани, частину верхнього одягу. Мені розсунули ноги. Мені викручували руки у різні сторони. Від чого було дуже боляче. Всі люди були в масках. Мене почали допитувати, питати як я пов’язаний з Автомайданом», — повідомляв тоді потерпілий.
У потерпілого вимагали розповісти про «джерела фінансування» Майдану.
Під час допиту в Дарницькому суді Чемес заявив, що особисто дзвонив дружині Іваненка.
«Я пішов в намет на прохання Жиліна опізнати в’язня на предмет того, чи майданівець то був. Згодом я дізнався, що в наметі був нині потерпілий Владислав Іваненко, який мені тоді сказав, що він не має до Майдану ніякого відношення. Іваненко просив подзвонити його дружині. Я пояснив Жиліну, що чоловік не має стосунку до Майдану. Зателефонував дружині потерпілого. Жилін в подальшому мені сказав їхати зупиняти автобуси з майданівцями. Потім мені дзвонив Крисін і обіцяв хороші преміальні. Я отримав 15 тисяч доларів», — розповідав Чемес.
Як відомо, згодом тітушки Іваненка відпустили. За нашими даними, цьому посприяв власне Чемес.
Версія Крисіна
Своєї вини впродовж судового розгляду Крисін не визнав. Співпрацю з Чемесом до подій Майдану він не заперечив, однак повсякчас заявляв, що у відпустці (на Мальдівах) нікому не дзвонив.
Основний аргумент захисту Крисіна впродовж судового розгляду полягав у тому, що він в січні 2014 року перебував на відпочинку на Мальдівах, і через це нібито не міг брати участь у злочинах цього періоду.
На запитання про те, хто такий Олексій Чеботарьов, Крисін казав, що лише планував будівництво церкви разом з ним.
Адвокати Юрія Крисіна переконували суд, що їх підзахисний нікого особисто не катував і не викрадав. Крисін заявляв, що ніколи не бачив Іваненка і з ним не знайомий.
Нагадаємо, 26 липня 2021 року суд звільнив Юрія Крисіна від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності за трьома пунктами:
- Підбурювання та пособництво у позбавленні волі або викраденні людини, вчинені з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань (ч. 4,5 ст. 27 ч.2 ст.146 ККУ);
- Хуліганство, що супроводжувалося особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене групою осіб (ч.2 ст. 296 ККУ);
- Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів (ст. 340 ККУ).
У справі проти Крисіна не спливли строки давності лише за підбурювання та пособництво у кваліфікованому катуванні, тобто “умисному заподіянні фізичного болю або морального страждання шляхом мучення з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, а також з метою залякування чи дискримінації, вчинені за попередньою змовою групою осіб” (ч.4,5 ст. 27 ч.2 ст. 127 ККУ).
Текст: Аліна Кондратенко
Редактор: Ольга Худецька
Команда видання «Інсайдер», яке закрилось наприкінці березня 2020-го, доєдналася до команди Лабораторії законодавчих ініціатив і готує до запуску сайт нового проекту — Watchers.
Ми продовжуємо писати на наші звичні теми і хочемо висвітлювати їх розвиток, не відкладаючи це до старту веб-майданчику.
Тому вже зараз наші матеріали доступні для читачів на сторінках соцмереж та публікаційних платформ.
Як і раніше, ми висвітлюємо резонансні суди та розслідування силовиків, кейси з судової та правоохоронних систем, справи Майдану, аналізуємо та опублічнюємо поліцейське свавілля, ведемо репортажі з місця подій та текстові трансляції унікальних судових засідань, пірнаємо у складні теми до підводної частини айсбергу та докопуємось до їх суті.
Ви можете знайти нас тут:
- Facebook: https://www.facebook.com/watchersdotmedia/
- Telegram: https://t.me/watchers_media
- Твіттер: https://twitter.com/Watchers_media1
