Суд відпустив ексзаступника голови МОЗ Павла Ковтонюка під особисте зобов’язання
Прокуратура наполягала на нічному домашньому арешті, тоді як захист просив повністю відмовити прокуратурі
Печерський райсуд Києва у середу, 5-го жовтня, відпустив під особисте зобов’язання ексзаступника міністра охорони здоров’я Павла Ковтонюка, якого слідчі Державного бюро розслідувань(ДБР) підозрюють у службовій недбалості.
Таке рішення ухвалила суддя Ірина Литвин, інформує Watchers із зали суду.
Прокурор же перед тим наполягав на домашньому арешті для Ковтонюка.
Слідчі ДБР вважають, що один з документів, який підписав Ковтонюк призвів до збитків державі на майже 2 млн грн та зашкодив створенню реєстру донорів.
На слуханні були колеги та друзі Павла, серед яких і народні депутати. Вони висловлювали йому підтримку, всіляко підбадьорюючи.
Перебіг засідання
На початку слухання прокурор Київської обласної прокуратури — Юрій Пірус — сказав, що буде лаконічним. Він оголосив коротке клопотання, у якому просив суд відправити Ковтонюка під нічний домашній арешт.
«Він може планувати втечу, може знищити або спотворити документи, які мають значення для даного кримінального провадження. Він може незаконно впливати на свідків та потерпілих, а також затягувати слідчі та процесуальні дії», — сказав прокурор, таким чином просто перераховуючи ризики, існування яких передбачено в Кримінальному процесуальному кодексі.
Адвокат Андрій Слюсар натомість просив повністю відмовити прокурору і не застосовувати жодного запобіжного заходу до свого підзахисного.
«Ризики нічим не підтверджені, це думки прокурора. У цій справі немає жодних ризиків, я їх не бачу. Прокурор необґрунтовано звинуватив Павла у вчиненні злочину», — наголосив він.
Захисник додав, що у залі присутні народні депутати, які готові взяти його на поруки. Ще троє народних обранців, які не змогли прийти особисто, скерували до суду заяви про поруки на електронну пошту. Всього Павла виявили бажання взяти на поруки під свою відповідальність 11 нардепів, зокрема Ярослав Юрчишин та Ярослав Желєзняк.
Ковтонюк, виступаючи в суді заявив, що підозра є необґрунтованою. Тому просив відмовити у застосуванні будь-якого запобіжного заходу.
«Дотепер, до отримання підозри, я співпрацював зі слідством, приходив на запрошення слідчих усі рази. Я надавав максимально повну інформацію», — зауважив він.
У своєму Facebook Ковтонюк писав, що його «раптово зробили зі свідка підозрюваним».
Зрештою, суд відмовив прокурору. «Застосувати до Павла Ковтонюка запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Покласти на нього обов’язки: прибувати за викликом слідчого, прокурора та суду; повідомляти про зміну місця проживання», — ухвалила суддя Литвин.
Після засідання прокурор відмовився відповідати на запитання журналістів, порадивши звернутись до прес-служби прокуратури.
Версія слідчих: у МОЗ заплатили за програму, якої слідчі не бачать
Слідчі Державного бюро розслідувань повідомили Павлу Ковтонюку про підозру у службовій недбалості, яка начебто призвела до збитків державі на майже 2 млн грн та зашкодила створенню реєстру донорів.
Йдеться про Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів та її інтегрування до систем іноземних держав та міжнародних організацій. За даними слідства, відповідно до програм реформування медичної галузі представники МОЗ мали запровадити електронний реєстр живих донорів стовбурових клітин. Гроші під запуск проекту надав у вигляді кредитних коштів Міжнародний банк реконструкції та розвитку.
За інформацією правоохоронців, наприкінці 2018-го року у рамках цифровізації роботи міністерства у цьому проєкті заступник міністра укладав угоду з керівником однієї з київських ІТ-компаній. Згідно з підписаним документом, підприємство отримало кошти на встановлення у відомстві програмного забезпечення для роботи реєстру донорів. Втім, як вважає слідство, підрядники не виконали договірних зобов’язань і не надали МОЗ необхідних технологій. При цьому високопосадовець підписав акт прийняття програмної продукції.
Слідство провело комп’ютерно-технічні і почеркознавчі експертизи, які буцімто підтвердили причетність Ковтонюка до незаконних дій.
Позиція Ковтонюка та захисту: програма чотири роки назад була і нею користувались
У своєму Facebook Павло Ковтонюк писав: «ніякого присвоєння коштів чи допомоги комусь присвоїти кошти мені ніхто не інкримінує».
Підозра у недбалості ґрунтується, за його словами, на основі того, що він підписав документи щодо закупівлі програмного забезпечення, яке дає доступ до міжнародного реєстру донорів кісткового мозку.
«Я справді підписав ці документи у кінці 2018-го року. Вони були належним чином завірені, а закупка була проведена згідно із законом. Я не займався цією темою у міністерстві, а документ підписав тому, що профільного заступника не було на місці. Закупівлю важливо було завершити до кінця місяця. В нашій команді не було прийнято прикриватися тим, що це не моя тема чи уникати відповідальності», — пояснив у дописі Ковтонюк.
Після судового засідання 5-го жовтня адвокат Ковтонюка у коментарі журналістам пояснив: прокурори чомусь не можуть знайти це програмне забезпечення у міністерстві.
«І з того, що вони не можуть зараз його знайти, вони чомусь роблять висновок, що у 2018-му році його там теж не було. І відповідно вони кажуть, що коли Павло підписував ці документи, він мав якимось чином піти фізично перевірити, чи це програмне забезпечення надійшло на сервер. Це настільки туманно, наскільки це звучить», — сказав Слюсар.
«Справа настільки виглядає дивною з точки зору здорового глузду і з точки зору наявних документів», — поділився Ковтонюк з журналістами.
«Це не були послуги зі створення реєстру. Це була готова програма, передана нам. Її треба було проінсталювати і користуватись. У нас є багато свідчень того, що вона була», — наголосив він.
За словами Ковтонюка, у МОЗ є люди, які бачили це програмне забезпечення. Але прокурор впевнений, що таких осіб немає.
Адвокат додав насамкінець, що МОЗ не визнано потерпілою стороною у справі.
«Немає і заяви МОЗ про зникнення програмного забезпечення», — зауважив він.
Текст, фото: Аліна Кондратенко
Редакторка: Ольга Худецька
Команда видання «Інсайдер», яке закрилось наприкінці березня 2020-го, доєдналася до команди Лабораторії законодавчих ініціатив і готує до запуску сайт нового проекту — Watchers.
Ми продовжуємо писати на наші звичні теми і хочемо висвітлювати їх розвиток, не відкладаючи це до старту веб-майданчику.
Тому вже зараз наші матеріали доступні для читачів на сторінках соцмереж та публікаційних платформ.
Як і раніше, ми висвітлюємо резонансні суди та розслідування силовиків, кейси з судової та правоохоронних систем, справи Майдану, аналізуємо та опублічнюємо поліцейське свавілля, ведемо репортажі з місця подій та текстові трансляції унікальних судових засідань, пірнаємо у складні теми до підводної частини айсбергу та докопуємось до їх суті.
Ви можете знайти нас тут:
- Facebook: https://www.facebook.com/watchersdotmedia/
- Telegram: https://t.me/watchers_media
- Твіттер: https://twitter.com/Watchers_media1
