Катування у Кагарлицькому райвідділку поліції: суд слухає справу в закритому режимі, обвинувачені — звільнені з роботи
Слідство вважає, що мотивом катувань було підвищення розкриваності злочинів
З моменту вчинення резонансного злочину в Кагарлику минув рік. У травні 2020-го стало відомо про катування і зґвалтування громадян у Кагарлицькому райвідділку поліції. Підозрюваних правоохоронців швидко затримали. Після працівників відділку переатестували, але згідно з даними, які у травні 2021 року озвучив заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, лише один працівник з вказаного райвідділку був звільнений. Інші — лишились на посадах або ж були навіть рекомендовані до підвищення.
Вже 22 січня цього року Обухівський суд вирішив, що слухатиме справу про катування в Кагарлицькому райвідділку поліції у закритому режимі (без журналістів та вільних слухачів). На лаві підсудних у справі опинилися колишній начальник Кагарлицької поліції Сергій Панасенко та його підлеглі: Микола Кузів, Сергій Сулима, Ярослав Леваднюк та Євген Трохименко.
Зазначимо, чотирьом працівникам Кагарлицького відділу поліції висунули звинувачення у тортурах, викраденні людей та зґвалтуванні. Їхнього керівника ж звинувачують у невжитті заходів після отримання інформації про злочин.
Цьогоріч Національна поліція України у відповіді на запит Watchers повідомила, що усі обвинувачені звільнені зі служби у поліції. Сергій Сулима — з 25 травня 2020 року, Микола Кузів та Євгеній Трохименко — з 28 травня 2020 року, Сергій Панасенко — з 25 червня 2020 року, а Ярослав Леваднюк — з 15 липня 2020 року.
Цю ж інформацію у коментарі Watchers 26 травня цього року підтвердив прокурор у справі Яніс Симонов. Він також додав, що станом на травень Кузів та Сулима перебувають під вартою, троє інших обвинувачених — під домашнім арештом.
На підготовчому засіданні, яке відбулося 22 січня 2021-го, адвокат Василь Трикоза просив розглядати справу колегіально у складі трьох професійних суддів. Прокурор Симонов виступив проти, адже про такий розгляд можуть клопотати обвинувачені, яким загрожує понад 10 років покарання у разі ухвалення обвинувального вироку. Втім, суд погодився з адвокатом. Після перерви підготовче засідання продовжилось під головуванням колегії з трьох суддів.
На тому ж засіданні, 22 січня, прокуратура просила про продовження запобіжних заходів. Тоді ж прокурор частково озвучив деталі злочину, вчинення якого інкримінують колишнім поліцейським. Зокрема, обвинувачений Кузів намагався зґвалтувати одного з потерпілих дуршлагом.
«Розпилювали потерпілому сльозогінний газ, наносили удари по різних частинах тіла. В подальшому в салоні авто його вивезли до лісопосадки і там продовжили знущатися: обливали холодною водою взимку. Далі завезли до райвідділку і використовували струм. Весь цей час був присутній обвинувачений Леваднюк. Потерпілі утримувались в райвідділку цілу добу», — зачитав тоді прокурор.
Вказані обставини мали місце з двома потерпілими. На одного з потерпілих, як повідомив прокурор, працівники поліції намагалися морально тиснути. «Мав місце факт знищення і спотворення речових доказів. Речові докази знищувалися також працівниками поліції. Це свідчить, що більш м’який запобіжний захід не забезпечить належну поведінку обвинувачених», — додав він під час виступу в суді у січні.
Обвинувачений Панасенко, за даними слідства, знав про незаконне утримання потерпілих і не вчинив дій для припинення правопорушення.
В тому ж засіданні, 22 січня, прокурор Симонов просив призначити обвинувальний акт до розгляду (тобто, почати розглядати справу у суді по суті, — Ред.). Адвокат Панасенка — Віктор Чевгуз — просив повернути документ на доопрацювання прокуратурі, оскільки, на його думку, в ньому невірно кваліфіковані дії колишніх поліцейських. Він наполягав на розгляді справи у закритому режимі без участі журналістів. Решта адвокатів підсудних підтримали думку колеги.
Представниця потерпілих Злата Симоненко наголосила, що обвинувальний акт підлягає призначенню до розгляду у відкритому режимі. Олена Сотник зауважила, що вказана справа має суспільне значення, тому виступила за відкритий розгляд справи в суді. Потерпіла також виступила за відкритість і гласність.
Не дивлячись на це, колегія суддів на чолі з Ганною Висоцькою вирішила слухати справу у закритому режимі.
Версія слідства
У обвинуваченні щодо 5 експоліцейських йдеться про три епізоди катувань. Загалом у справі проходять 5 потерпілих. З етичних міркувань ми не вказуватимемо імена та прізвища.
Перший епізод стосується подій катувань у січні 2020 року, другий — початку травня 2020 року і третій — подій кінця травня 2020 року. Мотивом дій колишніх правоохоронців, як встановило слідство, було підвищення показників у роботі в поліції, а саме — збільшення розкриваності злочинів.
Так, 23 травня 2020 року двоє співробітників поліції побили і декілька разів зґвалтували жінку, яку викликали до відділку як свідка у справі про крадіжку в магазині. Наразі вона є потерпілою у справі. Жінка розповіла, що знущання тривали майже всю ніч: її били, змушували вдягати протигаз, стріляли над головою із табельного пістолета, приковували наручниками, ґвалтували та погрожували її сім’ї.
У січні 2020 року задля отримання зізнань у здійсненні крадіжок двох осіб били, возили по місту в багажнику авто, били електричним струмом. А у травні був ще один випадок побиття затриманого — той отримав травми середньої тяжкості.
16 листопада 2020 року в Офісі Генерального прокурора повідомили про завершення досудового слідства у справі.
Версія захисту
«Позиція захисту полягає в тому, щоб показати, що у потерпілої неправильна моральна поведінка», — казав прокурор Симонов в коментарі журналістам після підготовчого слухання у січні.
Впродовж того судового засідання адвокати переконували суд, що їх підзахисні невинні, а докази проти них — сфабриковані. Втім, усі одноголосно наполягали на закритому розгляді справи. Watchers намагався з’ясувати позицію усіх обвинувачених та зверталися до них по коментарі, однак на всі питання журналістів вони відповідали: «Без коментарів».
Вже після судового засідання у січні адвокат Кузіва — Віктор Чевгуз — погодився на коментар. Він наголосив, що статеві злочини мають розглядатися саме у закритому режимі, тож рішення суду він оцінив схвально.
«Якщо потерпіла не заперечує, то нехай вийде на вулицю і розкаже це всім», — заявив він.
Станом на травень 2021-го у справі продовжують досліджувати докази. Оскільки слухання відбуваються у закритому режимі, то журналісти й вільні слухачі потрапити на засідання не можуть.
Довідково: Згідно статті 27 Кримінального процесуального кодексу, судовий розгляд здійснюється у закритому режимі, якщо:
- обвинуваченим є неповнолітній;
- розглядається справа про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
- є необхідність запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставини, які принижують гідність особи;
- якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
- є необхідність забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у справі
Текст: Аліна Кондратенко
Фото: Герман Крігер
Редактор: Стас Козлюк
Команда видання «Інсайдер», яке закрилось наприкінці березня 2020-го, доєдналася до команди Лабораторії законодавчих ініціатив і готує до запуску сайт нового проекту — Watchers.
Ми продовжуємо писати на наші звичні теми і хочемо висвітлювати їх розвиток, не відкладаючи це до старту веб-майданчику.
Тому вже зараз наші матеріали доступні для читачів на сторінках соцмереж та публікаційних платформ.
Як і раніше, ми висвітлюємо резонансні суди та розслідування силовиків, кейси з судової та правоохоронних систем, справи Майдану, аналізуємо та опублічнюємо поліцейське свавілля, ведемо репортажі з місця подій та текстові трансляції унікальних судових засідань, пірнаємо у складні теми до підводної частини айсбергу та докопуємось до їх суті.
Ви можете знайти нас тут:
- Facebook: https://www.facebook.com/watchersdotmedia/
- Telegram: https://t.me/watchers_media
- Твіттер: https://twitter.com/Watchers_media1
