Розстріли на Інститутській: представник МВС в дебатах заявив, що доказів замало для компенсації відомством шкоди потерпілим
В дебатах по відеозв’язку виступила також Євгенія Закревська, яка нині перебуває на фронті
Представник Міністерства внутрішніх справ, яке є цивільним відповідачем у справі розстрілів мітингувальників на вулиці Інститутській під час Євромайдану, заявив, що доказів протиправних дій замало для компенсації шкоди потерпілим.
Про це він сказав під час виступу у дебатах в Святошинському райсуді Києва 21-го вересня.
Довідково: дебати є завершальним етапом розгляду справи по суті. Після них і останнього слова обвинувачених суд виносить вирок у справі.
Того ж дня в суді завершили виступи потерпілі та їх представники. В подальшому промови оголосить сторона захисту та обвинувачені.
Закревська: рф була зацікавлена у придушенні протестів
20-го вересня по відеозв’язку оголосила свою промову Євгенія Закревська. Нині вона перебуває на фронті, тому брала участь у слуханні дистанційно.
«Обвинувачені знаходились на місці злочину. Це встановлено. Цей факт підтверджується балістичною експертизою Харківського інституту, а саме відповідність відстріляних куль зброї правоохоронців, які були присутні на Майдані. Частина куль була випущена зі зброї, закріпленої за деякими обвинуваченими. Права стріляти у міліціонерів не було. Права вбити людей у них не було. У жодного вбитого і пораненого протестувальника не було зброї. Встановлено час вбивства кожного мітингувальника», — сказала вона.
За її словами, підсудні усвідомлювали, що їх дії були небезпечними для життя людей.
«Обвинувачені сприймали протестувальників як ворогів. Навіть психологічне ставлення, яке простежувалось впродовж судового розгляду, це підтверджує», — додала вона.
Закревська заявила також, що не виключає дотичності рф до подій жорстоких розгонів людей на Майдані.
«І до 2013-го і в 2013–2014 роках, під час подій Євромайдану, було видно: у вище керівництво держави були інкорпоровані агенти впливу рф. Коли ми досліджували документи і допитували свідків, можна було дійти висновку, що приїжджали правоохоронні органи рф для консультацій і впливу на [тодішнє] політичне керівництво України для протидії масовим акціям», — зауважила вона.
Адвокатка родин Небесної Сотні додала, що придушення протестів відбувалось в інтересах росії.
«І експрезидент, і ексміністр внутрішніх справ, інші учасники спецроти втекли до росії, де і отримали політичний притулок», — зазначила вона.
Адвокат потерпілих Віталій Титич просив суд застосувати найжорсткіше покарання ексберкутівцям, а саме — засудити їх до довічного ув’язнення.
Вже 21-го вересня у дебатах виступав син одного із героїв Небесної сотні — Юрій Аксенін.
«Навіть по цей час підсудні та адвокати поводять себе зухвало відносно суду, по-хамськи та зухвало щодо наших представників, прокурорів і до нас самих, адже відчувають повну безкарність. Вже не раз заявляли, що в них усе класно і буде ще ліпше. Один із них [щодо якого суд розглядає справу заочно] уже воює на стороні агресора», — сказав Аксенін.
Він зазначив, що прагне найжорсткішого вироку для обвинувачених. Йдеться про довічне ув’язнення.
МВС: мало доказів
Згодом в суді виступив представник МВС (цивільного відповідача) Антон Щепанський. Адже потерпілі заявляли цивільні позови і до МВС про стягнення моральної та матеріальної шкоди.
На думку представника, позивачі (потерпілі) надали мало доказів для задоволення їх цивільних позовів.
«Доказування не може базуватися на припущеннях. Цивільними позивачами не надано належних доказів того, що протиправними діями або бездіяльністю відповідача або його працівників було порушено їх права або законні інтереси», — сказав він.
Нагадаємо, вранці 20-го лютого «Беркут» і Внутрішні війська почали відступати з Майдану. Протестувальники сприйняли це як можливість просунутись по Інститутській. Активісти стали підійматися вулицею й потрапили під перехресний обстріл. За офіційними даними, того дня загинуло 48 активістів. Сотні були поранені.
Обвинуваченими у справі розстрілів на Інститутській є бійці спеціальної роти «Беркуту» (так званої «Чорної роти»). Олександр Маринченко та Сергій Тамтура перебувають на лаві підсудних особисто. Тоді як щодо ще трьох — Павла Аброськіна, Сергія Зінченка і Олега Янішевського — триває заочний судовий розгляд після того, як їх ще до вироку було випущено з-під варти для участі у обміні на українських полонених наприкінці 2019-го року.
19-го травня 2021-го року суд поновив розгляд справи щодо Аброськіна, Зінченка і Янішевського. А на слуханні 2-го червня 2021-го року суд дозволив заочний судовий розгляд провадження щодо цих трьох обвинувачених і об’єднав його зі справою щодо Маринченка і Тамтури.
Текст: Аліна Кондратенко
Редакторка: Ольга Худецька
Команда видання «Інсайдер», яке закрилось наприкінці березня 2020-го, доєдналася до команди Лабораторії законодавчих ініціатив і готує до запуску сайт нового проекту — Watchers.
Ми продовжуємо писати на наші звичні теми і хочемо висвітлювати їх розвиток, не відкладаючи це до старту веб-майданчику.
Тому вже зараз наші матеріали доступні для читачів на сторінках соцмереж та публікаційних платформ.
Як і раніше, ми висвітлюємо резонансні суди та розслідування силовиків, кейси з судової та правоохоронних систем, справи Майдану, аналізуємо та опублічнюємо поліцейське свавілля, ведемо репортажі з місця подій та текстові трансляції унікальних судових засідань, пірнаємо у складні теми до підводної частини айсбергу та докопуємось до їх суті.
Ви можете знайти нас тут:
- Facebook: https://www.facebook.com/watchersdotmedia/
- Telegram: https://t.me/watchers_media
- Твіттер: https://twitter.com/Watchers_media1
