ФОТОРЕПОРТАЖ: Полонені російські пілоти на прес-конференції у Києві зізнались, що свідомо бомбили цивільні об’єкти
Троє полонених заявили, що вони самі попросили про проведення прес-конференції
Один з полонених російських пілотів Максім Кріштоп у п’ятницю, 11 березня, повідомив, що усвідомлено виконав принаймні одне бомбардування житлових будинків у Харкові некерованими бомбами вільного падіння ФАБ-250 та ФАБ-500.
Про це стало відомо під час прес-конференції, яка пройшла у київському «Інтерфаксі», повідомляє Watchers.
Підполковник, заступник командира бомбардувального 47-го авіаційного полку, Максім Кріштоп повідомив, що отримав наказ бомбити цивільні об’єкти та виконав його. Окрім того, він зізнався, що й надалі б продовжував виконувати подібні накази.
Зокрема, Кріштоп повідомив, що перші два вильоти нібито здійснював бомбардування українських військових та техніки, а на третій виліт зрозумів, що ціллю є житлові будинки у Харкові. Тим не менше, наказ виконав і скинув 4 тони некерованих бомб вільного падіння на житлову забудову. Під час цього вильоту був збитий, катапультувався та був взяти у полон бійцями Національної гвардії.
Кріштоп сказав, що злочин свій усвідомлює і вважає війну програною. Звернувся до інших пілотів російської окупаційної армії із тим, аби вони не виконували бойових вильотів.
Кріштоп також повідомив, що вперше про заплановане вторгнення їм повідомило керівництво ще у січні 2022 року, і з того часу авіаційний полк проводив підготовку до війни. Зокрема, всі навчання та тренування стосувались відпрацювання елементів майбутніх наступальних дій. Бойовий наказ про початок вторгнення пілоти полку отримали увечері 23 лютого. Перші бойові вильоти відбулись 24 лютого.
Інший пілот, командир кримської авіаційної ескадрильї 43-го морського авіаційного полку ВМС Росії, Алєксєй Головєнскій, який також робив бойові вильоти, розповів, що його керівництво “відправило його на вірну смерть”, бо всім льотчикам розповідали, що в Україні ППО старе і «нічого не працює», запевняли у безпеці польотів. Водночас, він заявив, що метою його польотів було виявлення українського ППО.
Зрештою Головєнскій під час вильоту 5 березня був збитий двома ракетами українського ППО поблизу Миколаєва. Катапультувався та був захоплений у полон Збройними силами України.
Головєнскій повідомив, що кримські пілоти були залучені у повітряну підтримку операції наземних сил російських військ. Він також повідомив, що перед льотчиками була поставлена задача з підтримки висадки морського десанту, втім ця висадка так і не відбулась.
«Мені шкода, що я опинився на вашій території», — повідомив Головєнскій.
Він звернувся до своїх російських колег з проханням припинити вильоти. «Тому що літаки та гвинтокрили збивають», — аргументував він.
«Я тут вже сім днів, зі мною поводяться добре, хоч я і військовий злочинець, зі мною навіть говорять російською. Я досі не побачив тут фашизм і «антиросію», як нам це доносять [в Росії]», — заявив Головенський. Він повідомив, що знаходиться в госпіталі та постійно чує повітряні тривоги та вибухи від влучань у міську забудову, яка не є військовим об’єктом.
Алєксєй Козлов, штурман ескадрильї з 43 авіаційного полку, підтвердив дані про отримання бойового наказу увечері 23 лютого.
Він також розповів, що його військова частина мала завдання з розвідки і знищення систем ППО, підтримки наземної операціі з повітря і підтримки висадки морського десанту.
Наголосив, що невеликі рани на голові — наслідок жорсткого приземлення після катапультування, а після потрапляння в полон ЗСУ йому було надано першу допомогу.
«Командування не проінформувало мене про наявність ППО», — пожалівся Козлов.
Він вибачився перед жителями України, які втратили близьких через військову агресію.
«Нам немає виправдання і прощення», — сказав Козлов і звернувся до колег з проханням не виконувати злочинні накази.
Всі пілоти наголосили, що самі попросили про проведення прес-конференції, адже, за їх словами, це унікальна можливість поспілкуватись з незалежною пресою.
На питання журналістки про те, чи мали пілоти можливість не виконати злочинний наказ, Максім Кріштоп відповів, що «така можливість завжди є, але я проявив слабкість та боягузство».
Він повідомив, що снаряди ФАБ, якими він здійснював бомбардування є некерованими снарядами вільного падіння, і радіус ураження при потраплянні в ціль складає 60 метрів.
На питання журналіста про те, чому не використовувались боєприпаси з лазерним наведенням [більш точні, які спричинють менше випадкових руйнувань- Ред] Кріштоп повідомив, що такі боєприпаси хоч і є на озброєнні, проте жодного разу не надходило наказів про їх використання. «Накази були завжди на використання ФАБ під час бойових вильотів».
На питання журналіста про те, що чому вторгнення відбулось саме зараз, Кріштоп припустив, що в подальшому його було б безсенсово починати через поставки до України зброї та засобів ведення бою від західних партнерів і відповідно критичну кількість цих засобів в Україні. Тож атака відбулась тоді, коли російське керівництво вважало кількість поставок такою, що ще не перетнула критичну межу.
Пілот Головєнскій на питання про родичів з Полтавщини пояснив, що раніше там проживали його дідусь з бабусею, а після їх смерті туди тимчасово приїхав його батько, аби владнати питання спадку та нерухомого майна. В подальшому його мала вивезти в Росію мати пілота, але чи вийшло це у неї, пілот не знає, оскільки не має зв’язку.
Максім Кріштоп також повідомив, що на завдання вони вилітають, залишаючи на землі документи. Телефони у них теж забирають.
Головєнскій також повідомив, що родичі його дружини живуть у Харкові, чим викликав бурхливу реакцію присутніх журналістів.
Журналістка також поставила питання пілотам, чи виконували б вони і далі накази, якби їх не збили.
Кріштоп на це питання відповів ствердно: «Якби нас не збили, ми би продовжували виконувати завдання, бо ми воєнні люди». Втім, з огляду на реакцію присутніх, він тут же додав: «Але думаю, що рано чи пізно я би відмовився».
Прес-конференцію охороняли озброєні українські правоохоронці.
Прес-конференція була оголошена за кілька годин до призначеного часу. Незважаючи на це, у «Інтерфаксі» вже за кілька годин був справжній аншлаг.
Для того, аби всім вистачило місця, журналісти розміщались також на підлозі та в проходах.
По закінченні прес-конференції ведуча попросила журналістів негайно і без затримок покинути залу, в якій відбувався захід. «Це такий формат», — закликала вона до розуміння представників ЗМІ, маючи на увазі безпекові обмеження.
Текст: Ольга Худецька
Фото: Герман Крігер
Редактор: Ольга Худецька
Команда видання «Інсайдер», яке закрилось наприкінці березня 2020-го, доєдналася до команди Лабораторії законодавчих ініціатив і готує до запуску сайт нового проекту — Watchers.
Ми продовжуємо писати на наші звичні теми і хочемо висвітлювати їх розвиток, не відкладаючи це до старту веб-майданчику.
Тому вже зараз наші матеріали доступні для читачів на сторінках соцмереж та публікаційних платформ.
Як і раніше, ми висвітлюємо резонансні суди та розслідування силовиків, кейси з судової та правоохоронних систем, справи Майдану, аналізуємо та опублічнюємо поліцейське свавілля, ведемо репортажі з місця подій та текстові трансляції унікальних судових засідань, пірнаємо у складні теми до підводної частини айсбергу та докопуємось до їх суті.
Ви можете знайти нас тут:
- Facebook: https://www.facebook.com/watchersdotmedia/
- Telegram: https://t.me/watchers_media
- Твіттер: https://twitter.com/Watchers_media1
