Розстріли на Інститутській: прокурори спростували озвучені двома підсудними версії
Беркутівець Маринченко спершу заперечував свою присутність на Майдані того дня, а потім «згадав» деталі
Прокурори в суді спростували версії двох ексберкутівців Сергія Тамтури та Олександра Маринченка, обвинувачених у справі розстрілів на вулиці Інститутській, озвучені ними під час допиту 18-го травня. Засідання у цій справі відбувалось у Святошинському райсуді Києва у середу, 25-го травня.
Під час допиту у суді на попередньому засіданні обвинувачені відмовились відповідати на запитання прокурорів. Тому державний обвинувач Ігор Земсков в наступному судовому засіданні, зважаючи на неможливість під час допиту поставити свої запитання підсудним, просив долучити до матеріалів справи заяву.
Земсков звернув увагу суду на нещирість показань обвинуваченого Сергія Тамтури, посилаючись зокрема на аналіз телефонних з’єднань за 20-те лютого 2014-го року.
«Як повідомив Тамтура під час допиту, зранку 20-го лютого 2014-го року він не міг прийти після сну до тями, далі почув вибух, потім сидів біля барикади і нібито дуже погано себе почував. В основному обвинувачений зазначав про поганий стан і втрату пам’яті, однак дані твердження суперечать матеріалам справи. Аналіз телефонних трафіків за вказаний час показав, що о 12:40 того дня у нього була розмова з матір’ю, далі спілкування тривалістю 7,5 хвилин з абонентом Юлія, далі у нього було спілкування о 12:51 тривалістю 1,5 хвилини з рідним братом. В подальшому обвинувачений знову спілкувався з матір’ю, це відбулося о 14:37. У вечірній час відбувались тривалі розмови з матір’ю та абонентом Юлією. Протягом всього дня він мав тривалі розмови з цими особами», — зазначив прокурор.
За його словами, при критично поганому самопочутті людина не мала б сил говорити телефоном впродовж усього дня.
Він також звернув увагу на нещирість Тамтури в частині його розповіді про часткову втрату пам’яті. Адже Тамтура начебто не пам’ятав фактів пострілів у протестувальників, проте чітко запам’ятав розмову з лікарем швидкої, додав прокурор.
Земсков також звернув увагу суду та присяжних, що обвинувачені масово відмовились від використання своїх номерів телефону з 20-го лютого 2014-го року.
«Після подій 20-го лютого Тамтура повністю перестає користуватися своїм номером телефону. Аброськін з 22-го лютого 2014-го також перестав користуватися своїм номером. Зінченко перестав використовувати свій абонентський номер з 20-го лютого 2014-го. А командир їх роти Садовник — з 23-го лютого 2014-го року», — додав прокурор.
Нагадаємо, під час допиту Тамтура згадав деталі розмови з лікаркою у кареті швидкої допомоги. Він наголошував, що один з піротехнічних засобів влучив у нього 20-го лютого.
«Після поранення мене відвели до швидкої допомоги. Лікарка в швидкій сказала, що чула по телевізору, що нам дають злочинні накази. І я сказав, що якби отримав злочинний наказ, то не виконав би його. І мене повезли в госпіталь МВС. Я віддав свою форму там на прання», — розповідав Тамтура 18-го травня.
Земсков закликав також ставитись критично до показань підсудного Олександра Маринченка.
«У перших протоколах допиту відображена позиція Маринченка, де він зазначав, що 20-го лютого він взагалі не перебував в центральній частині Києва. До його показань треба ставитись критично, адже під час руху кримінального провадження, Маринченко тричі змінював їх. Його показання є нещирими та неповними. З приводу ідентифікованих балістичною експертизою п’яти гільз, як такі, що вистрілили з його автомата, він заперечує, не наводячи жодних аргументів», — зазначив прокурор.
У 2016-му році суд досліджував балістичну експертизу, яка показала причетність обвинувачених ексберкутівців до інкримінованого злочину. Тобто експертиза куль та їх фрагментів, вилучених із тіл загиблих та поранених учасників протестів на Майдані, встановила конкретні автомати, закріплені за спецпідрозділом (спецроти київського Беркуту), з яких було вбито та поранено протестувальників. Експертиза встановила факт убивств із конкретних автоматів, закріплених за конкретними співробітниками. Окрім того, ідентифіковані і конкретні гільзи, знайдені на місці події відповідно до зброї, з якої їх була вистрілена і яка була закріплена за конкретними силовиками.
Прокурор Олексій Донський додав, що під час перших допитів Маринченко категорично заперечував свою присутність на Майдані 20-го лютого. Але згодом «раптово згадав нові обставини».
«Всі покази Маринченка упродовж років фактично зводяться до тези «нас там не було». Протоколи допитів, проведених з Маринченком через рік після подій 2015-го року…Тоді підозрюваний категорично заперечував своє перебування на місці злочину. Наприкінці судового розгляду обвинувачений Маринченко згадує, що перебував начебто в якійсь будівлі, і там він буцімто нікому не загрожував і нікуди начебто не стріляв. Якщо припустити, що Маринченко дійсно перебував в якійсь будівлі, то йому було б вигідно певно одразу заявити про це, а не наприкінці судового розгляду», — акцентував Донський.
Обвинувачений Маринченко повідомляв під час допиту: 18-го лютого приблизно о 17:00 їх з «колегами» відправили до будівлі Верховної Ради України.
«Стояли ми там години 2–3. Командир дав вказівку не виходити з автобусу зі зброєю, щоб не провокувати мітингувальників своїм виглядом. До 21-го числа ми так і знаходились на тому місці в автобусі. Ночували ми: чи в безпосередньо автобусі, чи в Жовтневому палаці. Особисто я був в палаці. Там знаходилась невеличка кімнатка, в якій були й інші військовослужбовці. Деякі особи чергували біля нашого автобуса по черзі», — розповідав він.
Нагадаємо, обвинуваченими у справі розстрілів на Інститутській є бійці спеціальної роти «Беркуту» (так званої «Чорної роти»). Олександр Маринченко та Сергій Тамтура перебувають на лаві підсудних особисто. Тоді як щодо ще трьох — Павла Аброськіна, Сергія Зінченка і Олега Янішевського — триває заочний судовий розгляд після того, як їх ще до вироку було випущено з-під варти для участі у обміні на українських полонених наприкінці 2019-го року.
19 травня 2021 року суд поновив розгляд справи щодо Аброськіна, Зінченка і Янішевського. А на слуханні 2 червня 2021 року суд дозволив заочний судовий розгляд провадження щодо цих трьох обвинувачених і об’єднав його зі справою щодо Маринченка і Тамтури.
Текст: Аліна Кондратенко
Редакторка: Ольга Худецька
Команда видання «Інсайдер», яке закрилось наприкінці березня 2020-го, доєдналася до команди Лабораторії законодавчих ініціатив і готує до запуску сайт нового проекту — Watchers.
Ми продовжуємо писати на наші звичні теми і хочемо висвітлювати їх розвиток, не відкладаючи це до старту веб-майданчику.
Тому вже зараз наші матеріали доступні для читачів на сторінках соцмереж та публікаційних платформ.
Як і раніше, ми висвітлюємо резонансні суди та розслідування силовиків, кейси з судової та правоохоронних систем, справи Майдану, аналізуємо та опублічнюємо поліцейське свавілля, ведемо репортажі з місця подій та текстові трансляції унікальних судових засідань, пірнаємо у складні теми до підводної частини айсбергу та докопуємось до їх суті.
Ви можете знайти нас тут:
- Facebook: https://www.facebook.com/watchersdotmedia/
- Telegram: https://t.me/watchers_media
- Твіттер: https://twitter.com/Watchers_media1
